«Ворожа навала не змогла їх зупинити, але зупинилися їхні серця»: у Вільнюсі помолилися за загиблих на війні медиків

10 липня у храмі Пресвятої Трійці (УГКЦ) у Вільнюсі відбулася спільна молитва за медичних працівників, які пожертвували власним життям, рятуючи інших під час жорстокої російсько-української війни. Захід об’єднав українську та литовську громади, а також став символом глибокого міжконфесійного порозуміння (ФОТОрепортаж).

Від самого початку богослужіння поряд із греко-католицькими священниками у молитві взяли участь представники Литовського екзархату Константинопольського Патріархату — протоієрей Єремія Юрченко та отець Аляксандр Кухта. Святу Літургію та Панахиду очолив настоятель вільнюського монастиря отців василіян, парох храму Пресвятої Трійці отець Йосафат Попович.

Духовний і фізичний порятунок на передовій

Звертаючись до присутніх, отець Йосафат провів паралель між цілительською місією Ісуса Христа та щоденним подвигом сучасних лікарів і бойових медиків. Він наголосив, що в усі часи люди шукали порятунку від фізичного та духовного болю, і сьогодні саме медики стають тими інструментами, через які діє Божа благодать на найважчих ділянках фронту.

Священник підкреслив, що лікарі працюють пліч-о-пліч із військовими в умовах, де «найбільше болить і щемить», не маючи сну та відпочинку.

«Наші медики — це ті, хто поспішає з рукою допомоги до поранених і покалічених, чиє життя ще можна врятувати. Вони заслуговують на особливу вдячність, надто ті, хто віддав своє життя, виконуючи цей жертовний труд. Адже немає більшої любові, як віддати своє життя за друзів своїх», — зазначив отець Йосафат.

Проповідник також згадав пам'ять преподобного Антонія Печерського, якого вшановували того дня. За словами настоятеля, святий мав дар фізичного зцілення, проте уникав людської слави, приписуючи всі чудеса дії Божій. Подібно до нього, багато сучасних лікарів скромно і тихо роблять свою надважливу справу, не шукаючи визнання, а лише рятуючи безцінний дар Божий — людське життя.

Масштаби втрат і міжнародна вдячність

Дата молитви була обрана невипадково: 10 липня в Україні та світі вдруге відзначали День вшанування загиблого медика — ініціативу, започатковану командою відзнаки «Орден Святого Пантелеймона». За офіційними даними, за чотири з половиною роки російської агресії ворог убив понад 500 українських лікарів, медсестер і бойових медиків. Вони ставали мішенями в операційних, стабілізаційних пунктах і просто на шляху до роботи.

Голова громади українців Вільнюса Наталія Шертвітєнє у своєму слові після Панахиди нагадала, що цього дня о 14:00 всі медичні заклади України зупинили роботу на хвилину мовчання. Вона закликала згадати кожного, хто виносив поранених з-під обстрілів і продовжував оперувати без світла.

«Ворожа навала не могла зупинити їх, але зупинилися їхні серця. Кожне врятоване ними ім'я і життя — це майбутнє України, це крок до нашої перемоги у цій жорстокій війні», — наголосила пані Наталія.

Очільниця громади підкреслила, що названа цифра у понад пів тисячі загиблих є далеко не остаточною, а кількість поранених медиків, які зараз самі потребують допомоги, просто величезна.

Окрему увагу Наталія Шертвітєнє приділила ролі іноземних партнерів. Вона висловила глибоку вдячність литовцям та всім волонтерам, які допомагають рятувати життя: закуповують карети швидкої допомоги, постачають медикаменти та безпосередньо беруть участь в операціях. Вона також відзначила важливість роботи «Ордена Святого Пантелеймона», який нині збирає дані для видання Книги пам'яті про всіх загиблих медиків — як українців, так і іноземців.

«Хочу побажати всім не знеохочуватися допомагати. Волонтерте, і з кожним днем наближайте перемогу України», — підсумувала свій виступ голова української громади, подякувавши всім присутнім за небайдужість та спільну пам'ять.