November 15, 2026 - 225 views
У Парижі біля монументальної Тріумфальної арки та Могили Невідомого солдата з Вічним вогнем відбулася урочиста меморіальна церемонія. Захід об'єднав українських та французьких дипломатів та військових, представників українських асоціацій, духовенство, освітян та молодь навколо спільного обов'язку пам'ятати найтрагічніші сторінки історії. Учасники церемонії вшанували пам'ять мільйонів невинних жертв Голодоморів в Україні. Вперше за понад двадцять років офіційну участь у заході під власною назвою взяла Українська паризька школа (École ukrainienne de Paris).
Історичні паралелі: від Невідомого солдата до жертв геноциду
Французька Республіка вже понад 100 років віддає шану Невідомому солдату Першої світової війни, чия могила розташована під Триумфальною аркою поруч із пам'ятною плитою на честь подій 11 листопада 1918 року. Як зазначив під час виступу представник французької сторони, сьогодні цей символ уособлює не лише військових, які загинули за Францію у Першій та Другій світовій війні, Індокитаї, Кореї чи Алжирі, але й тих, хто нині стоїть на захисті свободи.
«Ми віддаємо шану солдатам, які сьогодні, як і вчора, із честю та гідністю воюють. Ця церемонія покладання вінків організована з нагоди 93-х роковин трагедії Голодомору, який зібрав мільйони жертв», — наголосили під час офіційної промови.
Урочисте покладання вінків супроводжувалося музикою у виконанні мобільної жандармерії та участю представників операції «Sentinelle». До меморіалу поклали квіти в кольорах французького триколора та українського прапора. Шану загиблим віддали Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці Вадим Омельченко, Постійна представниця України при ЮНЕСКО Вікторія Ляліна-Бойко, французькі політики, представники української громади Франції, духовенство собору Святого Володимира Великого в Парижі, французько-українські асоціації, скаути «Пласту», учні та вчителі Української паризької школи, що схилили коліна перед Вічним вогнем. Під час церемонії прапороносці, серед яких кавалери ордена Почесного легіону, гордо тримали стяги обох держав, а над площею лунав державний гімн України та Франції.
«École ukrainienne de Paris»: довгоочікуване визнання
Важливим проривом у культурній дипломатії стала офіційна участь Української паризької школи. Її засновниця та директор Олена Внуковська, коментуючи подію для Міжнародного освітнього радіо «Український Альянс», підкреслила історичну вагу цього моменту:
«Вперше за 22 роки під Тріумфальною аркою було названо École ukrainienne de Paris — Українська паризька школа, і відбулося покладання квітів від її президента. В інші роки нас оголошували як франко-українську асоціацію Парижа, і тому це для мене зараз хвилини радості за наше 22-річне стояння. Діти, які зараз приїздять до Франції, знають, що якщо їм потрібно продовжувати українську освіту, вони можуть бути в нас. Вже другий рік мерія Парижа надає нам надзвичайну можливість працювати у приміщенні французької державної школи. Це величезна підтримка і визнання».
Вона також висловила подяку журналістам радіо «Український Альянс» Олегу та Олені Головатенкам за фахову фіксацію цієї історичної миті, наголосивши на важливості місії українських медіа за кордоном.
Голоси молоді: обов'язок пам'ятати
Особливою рисою заходу стала участь українських школярів, які прийшли до Тріумфальної арки разом із батьками, вчителями та однокласниками. Для молоді, яка перебуває далеко від Батьківщини, такі акції є важливим способом збереження національної ідентичності та донесення історичної правди до європейців.
Оксана Маліцька (15 років, 10 клас Української паризької школи): «Ми вшановуємо пам'ять України, і я вважаю, що це дуже важливо. Особливо тут, у Парижі, в такому місці, як Тріумфальна арка, щоб інші люди, особливо французи, бачили це все».
Володимир Рогізний (9 клас Української паризької школи): «Для мене особисто цей захід важливий, адже це робиться задля збереження пам'яті загиблих».
Ростислав Поперечний (11 клас Української паризької школи): «Ми вшановуємо пам'ять українських людей, які загинули під час Голодомору. Ми їх пам'ятаємо, не забуваємо. Важливо, щоб європейці теж знали нашу історію і що відбувалося в минулому».
Як зазначено в офіційному зверненні Української паризької школи, запалена свічка — це маленьке полум’я великої пам’яті. Багаторічна традиція, яку українська громада Франції підтримує вже понад десятиліття, доводить: Україна пам’ятає, не забуває і передає цю історичну правду наступним поколінням європейців.
Comments(0)