October 11, 2026 - 146 views
10 жовтня 2026 року литовський Каунас перетворився на пульсуючий центр єднання двох народів, ставши сценою для особливої культурно-мистецької події «Сила Братерства через віки». Цей день об’єднав історію, пам'ять і сучасність: на спільній сцені зійшлися 2-й загін Литовського Союзу стрільців імені Вітаутаса Великого з ансамблем «Žaibas» та українські творчі колективи, серед яких яскраво сяяли учні Міжнародної української школи (МУШ) у Каунасі. Захід, організований Асоціацією українців м. Каунас «Стожари» та литовськими партнерами, став живим свідченням того, що інтеграція — це не лише дипломатія, а передусім спорідненість душ, спільні пісні та повага до героїв. Сайт Міжнародного освітнього радіо "Український Альянс" ділиться репортажем з епіцентру цієї надзвичайної події, де українське слово і литовська музика звучали як єдиний гармонійний акорд [ФОТОРЕПОРТАЖ].
«Свобода, вища за ціну життя»: шана Євгену Коновальцю
Урочистості розпочалися символічно на Лайсвес алеї, де представники литовського стрілецтва та української громади поклали квіти до меморіальної дошки Євгену Коновальцю, який увійшов в історію як український полковник УНР і литовський стрілець. Біля пам'ятного знаку, пліч-о-пліч із командирами Союзу стрільців, виступила голова Громади українців Вільнюса Наталія Шертвітєнє.
«Упродовж віків український та литовський народи боролися за свою незалежність, за право бути господарями на своїй землі, плекати свою мову, культуру та свою територіальну цілісність, — звернулася до присутніх пані Наталія. — І сьогодні, коли Україна кров'ю виборює свою незалежність, український народ щиро вдячний литовському народу за підтримку, за відкрите серце, що прийняло стільки українців, і за розуміння того, що Україна бореться не тільки за свою свободу й незалежність, але і за безпеку Литви».
Вона підкреслила історичну вагу моменту: «Сьогодні, покладаючи квіти до меморіальної дошки Євгену Коновальцю, одному з очільників українського визвольного руху, ми віддаємо шану не одній історичній особі, а віддаємо шану тому поколінню людей, для яких свобода була вище за ціну свого життя. Євгена Коновальця справедливо можна вважати символом спільної боротьби за незалежність і символом дружби між литовськими стрільцями та українськими громадами».
Війна за душі та відзнаки для найвідданіших
Згодом дійство перемістилося до зали на Лайсвес алеї, 39, де розпочався великий концерт. Під склепіннями пролунали гімни обох держав, після чого присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять полеглих українських героїв.
Звертаючись до гостей, заступник посла України в Литовській Республіці Андрій Буряк нагадав про історичний контекст боротьби:
«Українців і литовців поєднує спільна історія Великого князівства Литовського та досвід боротьби за незалежність. Цього року ми відзначаємо 35-річчя наших дипломатичних відносин, але братерство не міряється роками. Воно вимірюється тим, хто поруч, коли найважче. Литва була поруч з Україною від першого дня російського вторгнення».
«Йдеться не лише про кожен кілометр української землі. Йдеться про право самостійно вирішувати, як жити, як говорити своєю мовою, як співати своїх українських пісень і бути самим собою. Росія ніколи не визнавала за українцями цього права, і сьогодні ми змушені виборювати це право силою», — наголосив Андрій Буряк.
Емоційний градус підтримала голова Громади українців Вільнюса Наталія Шертвітєнє. Від імені громади вона вручила почесні подяки з нагоди Дня захисників і захисниць України. Відзнаки за співпрацю, підтримку української національної ідентичності та збереження українсько-литовської дружби отримали Даля Тарайлєнє, Тетяна Наркевічєнє та Асоціація українців м. Каунас «Стожари».
«Війна, яка зараз триває в Україні — це війна не за територію. Це війна за наші душі, — проникливо зазначила зі сцени Наталія Шертвітєнє. — Це війна за те, щоб стерли все українське: наш народ, культуру, мову, пісню. А саме в пісні є душа нашого народу. Саме в пісні виливається любов до нашої Батьківщини, туга за рідними і глибока віра в нашу перемогу».
Слова підтримки висловила і голова Союзу Українок Литви Тетяна Моргун, яка разом із вокальним колективом «Світанок» (м. Вільнюс) завітала на свято, підкресливши, що українські жінки стоять пліч-о-пліч із чоловіками у цій боротьбі. Від колективу пролунали щемливі композиції «Батьківська пісня» та «Ти, земле моя» у неймовірному виконанні Юлії Чумак.
Покрова і Діва Марія: духовний щит двох народів
Особливою лінією заходу стало проведення історичних паралелей між Днем українського козацтва, святом Покрови та литовськими традиціями. Музичний керівник литовського ансамблю Роландас Даугела та представники Литовського Союзу стрільців розповіли про глибокий духовний зв'язок:
«День Покрови Пресвятої Богородиці в Україні має глибоке релігійне та історичне коріння. І хоча в Литві немає аналогічного свята, ім'я Пресвятої Діви Марії не менш важливе в нашій традиції. Ми молимося про її заступництво та захист у скрутну годину», — зазначив представник ансамблю «Žaibas», після чого колектив виконав одну з найглибших литовських духовних пісень на слова поета Майроніса «Марія, Марія» (Marija, Marija).
Сам ансамбль гордо носить ім'я «Žaibas» (Блискавка) — на честь видатного литовського партизанського лідера Вацловаса Жейбаса, символу опору окупантам.
Пісня, що гартує дух: від Саласпілса до запорізького дуба
Концерт став справжнім діалогом культур. Литовські стрільці вразили публіку найдавнішою військово-історичною піснею «Ой, лункяла, лункяла» (Oi, lunkiala lunkiala), яка метафорично, через образи сінокосу, відображає жахи битви під Саласпілсом 1605 року. А справжнім мостом між народами стало виконання литовської пісні «Не розпускай зеленого листя» (Nesprok, žalies žoleli) та української козацької «Ой, розвивайся та зелений дубе».
«У давньобалтійській релігії дуб асоціювався з богом грому Перкунасом, покровителем воїнів. В українських народних піснях дуб також займає особливе місце, тісно пов'язане з козацькою культурою. Так зустрічаються дві пісні, і разом вони нагадують, що наші народи не раз стояли поруч у боротьбі за свободу. Разом до перемоги!», — підсумували литовські виконавці.
Український характер продемонстрував колектив «Стожари», виконавши запальні й тужливі пісні: «Їхав козак за Дунай», «Чорна гора», «Мамо, Україно» (у виконанні Володимира та Мирослава Зеленецьких). Глибоко торкнулися сердець сольні та дуетні виступи: Олександр Кравцов із піснею «Чи віриш ти?», Юрій Заваруха з присвятою «Солдату-добровольцю», Люцина Стефанова («Вишивала мати синові сорочку»), Кіра Тімохіна та Людмила П'ятько («Покохала молода дівчина...» / «Ой, у лузі»), а також дует Олександра Кравцова та Романаса Борейко («Їхали козаки полем»).
Художня керівниця «Стожарів» Олена Каліберда довела залу до сліз проникливим виконанням «Балади про мальви», а Людмила П'ятько відгукнулася в серці кожного українця на чужині рядками «Я так хочу додому!».
«Діти — це наше майбутнє»: цвіт Міжнародної української школи
Справжньою окрасою та душею свята стали виступи учнів Міжнародної української школи (МУШ) у м. Каунас, що є важливим осередком української освіти. Дитячі голоси та енергія додали заходу світлої надії. Юна Аня Мойсеєнко щиро виконала пісню «Намалюю Україну», танцювальний колектив «Skittles» зачарував хореографічною композицією «Квітка», а вокальний колектив «Скрипкове коло» (солісти Кіра Тімохіна та Аня Мойсеєнко) завершили дитячий блок життєствердним гімном-закликом «Хай буде мир!» (Tegul bus taika).
Діти МУШ продемонстрували вражаючий рівень підготовки, доводячи, що українська культура за кордоном не просто зберігається, а стрімко розвивається і квітне, особливо у щирих і дружніх литовських обіймах.
«Кожен робить великий вклад»: емоційний акорд від Олени Каліберди
Завершилося свято спільним виконанням легендарної пісні «Два кольори» та гучними оплесками. Підбиваючи підсумки цього насиченого дня, художня керівниця дитячих колективів МУШ та ансамблю «Стожари» Олена Каліберда в ексклюзивному коментарі для освітнього радіо "Український Альянс" не стримувала емоцій. Вона відзначила колосальну роботу своїх вихованців та синергію свята:
«У нас тут три сьогодні ансамблі були: великий ансамбль — це "Стожари", дорослі, маленький танцювальний колектив "Skittles" і вокальний колектив "Скрипкове коло". Я є керівником їх усіх. Дітей сьогодні було тридцять! І всі вони навчаються у наших гуртках. Це наша Міжнародна українська школа в Литві, це мої найкращі учні. Маленькі готуються кожного дня: щодня вони ходять на репетиції, щодня у них є гурток — танцювальний, театральний, вокальний. Це стосовно нашої малечі. Ну, а дорослі у нас просто творчі і незамінні. Кожен робить великий вклад у розвиток нашої організації.
Була у нас репетиція разом із литовськими стрільцями, і, звичайно, коли ми почули, як вони співають, як вони акапельно співають — ми були дуже вражені. Дуже приємно було з усіма познайомитись. Сьогодні до нас приїхало багато гостей. Із Вільнюса приїхала громадська організація, і пані Тетяна, і пані Наталія — і вони всі такі співучі!
Знаєте, ми готували свято, намагалися зробити його цікавим, гарним, щоб було різноманітним. Але що воно вийде таке класне, яскраве, емоційне, з плавними переходами, з використанням абсолютно різних музичних творів — я навіть сама не очікувала! Я думаю, що сьогодні свято вдалося на всі сто відсотків. Кожній нашій дівчинці, кожній нашій красуні хочу сказати: нам багато разів давали грамоти, але сьогоднішня подяка — це подяка кожній із вас. Тому що ви неймовірні! Ви найкращі! Я вас дуже люблю!».
Свято у Каунасі довело головне: сила братерства крізь віки — це не метафора з підручників історії. Вона живе тут і зараз: у спільному виконанні гімнів, у дитячих малюнках мирного неба, у волонтерській підтримці і в міцному сплетінні української калини та литовського дуба. Слава Україні! Tegyvuoja Lietuva!
Олег ГОЛОВАТЕНКО, RadioUA.LT
ФОТОРЕПОРТАЖ автора
Comments(0)