October 31, 2026 - 221 views
У Вільнюсі на базі Міжнародної української школи Литви (МУШ) відбулося вручення студентських квитків Київського авіаційного інституту (КАІ) п’ятьом першим українським студентам цього вишу в Литві. Загалом понад 20 юнаків і дівчат стали цьогоріч учасниками спільного освітнього пілотного проєкту і зараховані на перший курс КАІ в Литві. Отримання дипломів європейського зразка від українського вишу без переїзду до Києва стало можливим завдяки імплементації моделі 12-го класу в системі МУШ (ФОТОРЕПОРТАЖ).
Подія пройшла в історичній будівлі колишнього педагогічного університету. Генеральний директор МУШ Литви Олена Внуковська розпочала зустріч із нагадування про події 1991 року, провівши паралелі між литовським національним спротивом та сучасною боротьбою України:
«Коли у 1991 році литовці, латиші, естонці взялися за руки, щоб сказати: "ми не хочемо бути в Радянському Союзі", на 600 кілометрів розтягнувся "Балтійський шлях". І що зробила Москва? Вони прислали в Литву танки. А тут, де ми зараз знаходимося, був радіофакультет. Вони відрізали Вільнюс від телевежі. І тоді проректор та 50 студентів підключили Вільнюс до радіомовлення просто із Сейму».
Звертаючись до майбутніх студентів, очільниця закладу наголосила на цінності збереження зв'язку з державою під час повномасштабної війни: «Розумієте, що таке студенти? Це люди, які потрібні. Зараз, під час війни, дуже багато людей, які нікому не потрібні. А ви потрібні своїм батькам. Потрібні державі, яка дбає про своїх дітей, про своє майбутнє».
Трансфер технологій та інженерія: пропозиція від КАІ
Делегація Київського авіаційного інституту наразі проводить серію зустрічей у країнах Європи, безпосередньо контактуючи зі своїми новими вступниками. Як зазначив проректор з наукових досліджень та трансферу технологій КАІ, доктор технічних наук Сергій Гнатюк, університет сьогодні позиціонує себе як перший в Україні заклад спрямування Defense Tech, розширюючи можливості дистанційного навчання.
«Авіаційний університет на сьогодні є одним з лідерів технічної освіти в Україні. Пріоритетними є такі напрямки, як авіаційна інженерія, авіаційний транспорт, логістика, інформаційні технології, кібербезпека, захист критичної інфраструктури, електроніка та телекомунікації. За кожним із цих напрямків створені нові сучасні лабораторії, і у студентів, які навчаються не в кампусі, є можливість проводити там навчання за допомогою сучасних технологій», — пояснив проректор.
Він також додав, що вимушене перебування за кордоном молодь має використати як перевагу для здобуття якісної освіти та диплома, що визнається в Європі. Окремий акцент Сергій Гнатюк зробив на актуальності спеціальності «Логістика», на яку також вступили випускники МУШ Литви:
«Війна в Україні показала, наскільки логістика є важливою для координації поставок як продуктів, так і засобів для виживання. Ми наразі єдиний університет в Україні, який готує фахівців за всіма видами транспорту: авіаційним, залізничним, автомобільним, внутрішнім морським та річковим. Тому проблем із працевлаштуванням у майбутніх фахівців точно не буде».
ІТ без кордонів та фундаментальна наука
Навчання ІТ-спеціалістів в умовах швидкої зміни технологій потребує міцної бази. Декан факультету комп'ютерних наук та технологій, кандидат технічних наук Андрій Фесенко наголошує, що саме академічний фундамент дозволяє фахівцям залишатися конкурентними на глобальному ринку.
«Технології і світ дуже швидко змінюються. Але маючи базові фундаментальні знання з математики та фізики, ви зможете легко адаптуватися до нових викликів. Вчіть гарно математику — вона діє на логіку загалом. Вчіть англійську і вивчайте алгоритми. А синтаксис будь-якої мови програмування і архітектури постійно змінюються», — порадив першокурсникам декан.
Андрій Фесенко також нагадав, що університет уже має успішний досвід роботи європейського осередку в Мюнхені, де цьогоріч навчається вже другий курс, тому литовський проєкт є логічним продовженням цієї стратегії.
«ІТ — абсолютно без кордонів. Ви можете застосовувати свої знання в незалежності від того, де знаходитесь фізично», — підсумував він.
«Зробити з лимона лимонад»: оцінка експерта Євгена Магди
Політолог, кандидат політичних наук та професор КАІ Євген Магда в ексклюзивному коментарі для нашого видання зазначив, що вихід українських закладів вищої освіти за кордон — це закономірний і необхідний крок назустріч тисячам мігрантів.
Фото з особистого архіву Євгена Магди (Facebook)
«На мій погляд, ситуація, яка сьогодні спостерігається з українською освітою, достатньо цікава, адже без перебільшення тисячі, десятки тисяч українських абітурієнтів, старшокласників перебувають за кордоном. І тому те, що українські університети йдуть до місць, де живе достатньо багато українських воєнних мігрантів, це позитивний крок», — підкреслює політолог.
На думку експерта, така експансія не лише підтримує зв'язок молоді з батьківщиною, а й створює здорову конкуренцію на ринку освітніх послуг.
«Вони таким чином створюють здорову альтернативу з іншими університетами, в тому числі і місцевими, і підсилюють позиції нашої середньої освіти, тобто збільшують логіку потреби отримання українських атестатів. Для мене показово, що в Литві, яка з Україною має дружні відносини, перші діти отримали студентські квитки КАІ, професором якого я маю честь бути. І хоча я там викладаю гуманітарні дисципліни, той факт, що є вибір на користь сучасних професій — це великий плюс і нові можливості».
Підсумовуючи, Євген Магда використав влучну метафору щодо нинішніх умов здобуття освіти: «Знаєте, є відома фраза: якщо доля вам підкинула лимон, спробуйте з нього зробити лимонад. Я розумію, що до лимонаду, мабуть, ще достатньо далеко, але перші зусилля в цьому напрямі здійснюються і це, на мою думку, важливо».
Від розгубленості до чіткого вибору: що кажуть самі студенти
Кульмінацією заходу стало безпосереднє вручення студентських квитків. Документи отримали першокурсники спеціальностей «Комп'ютерні науки» та «Логістика». Самі юнаки зізнаються, що вибір закладу був свідомим.
Євгеній Деряєв, який обрав комп'ютерні науки, аргументує своє рішення корпоративними зв'язками вишу: «Я гарно вчив англійську мову і пішов у кращий для мене університет. Є багато компаній, які мають зв'язок з КАІ — хороші, рівневі компанії України. Я думаю, це дуже добре».
Його однокурсники Денис Гаузман та Кирило Білітюк зізнаються, що керувалися любов'ю до комп'ютерних технологій та престижністю закладу. «Моя мрія — вивчитись на програміста, знати багато чого і влаштуватися на роботу, на якій багато платять. У КАІ багато партнерів, це дуже престижний університет», — каже Кирило.
Студент спеціальності «Логістика» Максим Ступка зауважив, що вагань під час вступної кампанії не мав: «Я вибрав КАІ, тому що мені здалося, що це найкращий університет, який взагалі є».
Натомість його майбутній колега за фахом Денис Воронін відверто поділився своїми сумнівами протягом останнього навчального року та остаточним формуванням мотивації: «Перший рік я був розгублений, думав, що буде купа часу. Але зараз зрозумів, що треба було вже вирішувати. Я вибрав той університет, який мені найбільше сподобався. Я дуже сильно хочу вчитися і не пропускати жодних уроків. Для цього я хочу стати не просто логістом, а логістом, який буде казати, що вивчився в КАІ».
Юридичне закріплення пілотного проєкту та збереження ідентичності
Наприкінці зустрічі Олена Внуковська поділилася історією про конкурентоспроможність української освіти на особистому прикладі свого сина, який викладає французьку мову і завдяки ІТ-технологіям створив свій застосунок, що вже працює і у Латинській Америці, і в Європі.
«Він каже: "Якось я почув із сусіднього помешкання як говорили українською мовою. Дуже здивувався. Познайомилися. Виявилося, що це айтішник із Харкова!". Програміст може працювати хоч на Місяці. Коли ви за кордоном, ви розумієте, що ваша ідентичність — це українська мова, освіта і культура. Контракти даються за ваші знання, і всі дивляться, з якої ви школи».
Саме тому, за словами керівниці, МУШ Литви ініціювала створення 12-го класу, де викладають як педагоги школи, так і науковці КАІ. Це єдина можливість для українських підлітків продовжувати навчання за рідною програмою в Литві.
«12 клас — наш пілотний проєкт. Ми зараз пропонуємо Міністерству освіти України, щоб на Міністерство освіти Литви саме ця освітня модель була офіційно погоджена. Я вірю, що на другий рік у нас буде мінімум три класи. Результат — це діти, які в мирній Литві продовжують навчання, і це має стати частиною інтеграційного процесу для повернення додому», — наголосила пані Олена.
Вона резюмувала, що кінцевою метою проєкту є забезпечення України кваліфікованими кадрами для майбутньої відбудови: «Дату повернення ми не знаємо, але щоб повернутися класним фахівцем або працювати будь-де у світі, ти все одно залишишся душею зі своєю батьківщиною, тому що обрав освіту України».
ФОТОРЕПОРТАЖ і текст:
Олег Головатенко, Олена Головатенко
Comments(0)