Освітній хаб у Вільнюсі: Випускники Міжнародної української школи Литви стали студентами Київського авіаційного інституту

У Вільнюсі на базі Міжнародної української школи Литви (МУШ) відбулося вручення студентських квитків Київського авіаційного інституту (КАІ) п’ятьом першим українським студентам цього вишу в Литві. Загалом  понад 20 юнаків Ñ– дівчат стали цьогоріч учасниками спільного освітнього пілотного проєкту Ñ– зараховані на перший курс КАІ в Литві. Отримання дипломів європейського зразка від українського вишу без переїзду до Києва стало можливим завдяки імплементації моделі 12-го класу в системі МУШ (ФОТОРЕПОРТАЖ).

Подія пройшла в історичній будівлі колишнього педагогічного університету. Генеральний директор МУШ Литви Олена Внуковська розпочала зустріч із нагадування про події 1991 року, провівши паралелі між литовським національним спротивом та сучасною боротьбою України:

«ÐšÐ¾Ð»Ð¸ у 1991 році литовці, латиші, естонці взялися за руки, щоб сказати: "ми не хочемо бути в Радянському Союзі", на 600 кілометрів розтягнувся "Балтійський шлях". І що зробила Москва? Вони прислали в Литву танки. А тут, де ми зараз знаходимося, був радіофакультет. Вони відрізали Вільнюс від телевежі. І тоді проректор та 50 студентів підключили Вільнюс до радіомовлення просто із Сейму».

Звертаючись до майбутніх студентів, очільниця закладу наголосила на цінності збереження зв'язку з державою під час повномасштабної війни: «Ð Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–єте, що таке студенти? Це люди, які потрібні. Зараз, під час війни, дуже багато людей, які нікому не потрібні. А ви потрібні своїм батькам. Потрібні державі, яка дбає про своїх дітей, про своє майбутнє».

Трансфер технологій та інженерія: пропозиція від КАІ

Делегація Київського авіаційного інституту наразі проводить серію зустрічей у країнах Європи, безпосередньо контактуючи зі своїми новими вступниками. Як зазначив проректор з наукових досліджень та трансферу технологій КАІ, доктор технічних наук Сергій Гнатюк, університет сьогодні позиціонує себе як перший в Україні заклад спрямування Defense Tech, розширюючи можливості дистанційного навчання.

«ÐÐ²Ñ–аційний університет на сьогодні Ñ” одним з лідерів технічної освіти в Україні. Пріоритетними Ñ” такі напрямки, як авіаційна інженерія, авіаційний транспорт, логістика, інформаційні технології, кібербезпека, захист критичної інфраструктури, електроніка та телекомунікації. За кожним із цих напрямків створені нові сучасні лабораторії, Ñ– у студентів, які навчаються не в кампусі, Ñ” можливість проводити там навчання за допомогою сучасних технологій», — пояснив проректор.

Він також додав, що вимушене перебування за кордоном молодь має використати як перевагу для здобуття якісної освіти та диплома, що визнається в Європі. Окремий акцент Сергій Гнатюк зробив на актуальності спеціальності «Ð›Ð¾Ð³Ñ–стика», на яку також вступили випускники МУШ Литви:

«Ð’ійна в Україні показала, наскільки логістика Ñ” важливою для координації поставок як продуктів, так Ñ– засобів для виживання. Ми наразі єдиний університет в Україні, який готує фахівців за всіма видами транспорту: авіаційним, залізничним, автомобільним, внутрішнім морським та річковим. Тому проблем із працевлаштуванням у майбутніх фахівців точно не буде».

ІТ без кордонів та фундаментальна наука

Навчання ІТ-спеціалістів в умовах швидкої зміни технологій потребує міцної бази. Декан факультету комп'ютерних наук та технологій, кандидат технічних наук Андрій Фесенко наголошує, що саме академічний фундамент дозволяє фахівцям залишатися конкурентними на глобальному ринку.

«Ð¢ÐµÑ…нології Ñ– світ дуже швидко змінюються. Але маючи базові фундаментальні знання з математики та фізики, ви зможете легко адаптуватися до нових викликів. Вчіть гарно математику — вона діє на логіку загалом. Вчіть англійську Ñ– вивчайте алгоритми. А синтаксис будь-якої мови програмування Ñ– архітектури постійно змінюються», — порадив першокурсникам декан.

Андрій Фесенко також нагадав, що університет уже має успішний досвід роботи європейського осередку в Мюнхені, де цьогоріч навчається вже другий курс, тому литовський проєкт є логічним продовженням цієї стратегії.

«Ð†Ð¢ — абсолютно без кордонів. Ви можете застосовувати свої знання в незалежності від того, де знаходитесь фізично», — підсумував він.

«Ð—робити з лимона лимонад»: оцінка експерта Євгена Магди

Політолог, кандидат політичних наук та професор КАІ Євген Магда в ексклюзивному коментарі для нашого видання зазначив, що вихід українських закладів вищої освіти за кордон — це закономірний Ñ– необхідний крок назустріч тисячам мігрантів.


Фото з особистого архіву Євгена Магди (Facebook)

«ÐÐ° мій погляд, ситуація, яка сьогодні спостерігається з українською освітою, достатньо цікава, адже без перебільшення тисячі, десятки тисяч українських абітурієнтів, старшокласників перебувають за кордоном. І тому те, що українські університети йдуть до місць, де живе достатньо багато українських воєнних мігрантів, це позитивний крок», — підкреслює політолог.

На думку експерта, така експансія не лише підтримує зв'язок молоді з батьківщиною, а й створює здорову конкуренцію на ринку освітніх послуг.

«Ð’они таким чином створюють здорову альтернативу з іншими університетами, в тому числі Ñ– місцевими, Ñ– підсилюють позиції нашої середньої освіти, тобто збільшують логіку потреби отримання українських атестатів. Для мене показово, що в Литві, яка з Україною має дружні відносини, перші діти отримали студентські квитки КАІ, професором якого я маю честь бути. І хоча я там викладаю гуманітарні дисципліни, той факт, що Ñ” вибір на користь сучасних професій — це великий плюс Ñ– нові можливості».

Підсумовуючи, Євген Магда використав влучну метафору щодо нинішніх умов здобуття освіти: «Ð—наєте, Ñ” відома фраза: якщо доля вам підкинула лимон, спробуйте з нього зробити лимонад. Я розумію, що до лимонаду, мабуть, ще достатньо далеко, але перші зусилля в цьому напрямі здійснюються Ñ– це, на мою думку, важливо».

Від розгубленості до чіткого вибору: що кажуть самі студенти

Кульмінацією заходу стало безпосереднє вручення студентських квитків. Документи отримали першокурсники спеціальностей «ÐšÐ¾Ð¼Ð¿'ютерні науки» та «Ð›Ð¾Ð³Ñ–стика». Самі юнаки зізнаються, що вибір закла