«Це вже шосте відділення МУШ у Литві, — розповіла директор Міжнародної української школи Литви Олена Внуковська. — Ми працюємо у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї, Паневежисі, а тепер і в Лентварісі. Найбільша українська діаспорна школа в Європі — саме в Литві».
За даними Самоуправління Тракайського району, у Лентварісі та околицях проживає понад 70 українських родин-біженців. Більшість дітей відвідують місцеві литовські чи російськомовні школи, тож суботня школа стала довгоочікуваною можливістю вивчати українську мову, літературу, історію та культуру, не втрачаючи зв’язку з Батьківщиною.
Віце-мер Тракайського району Йонас Кєтавічюс, який курує сферу освіти, наголосив на повній підтримці ініціативи з боку влади: «Коли представники Міжнародної української школи приїхали до муніципалітету, ні в мене, ні в мера не виникло жодних сумнівів щодо пропозиції організувати суботню школу саме тут, у гімназії “Versmės”. Ми розуміємо, що в умовах війни Литва зобов'язана створити умови для українських дітей. Умови, щоб вивчати свою рідну мову, українську культуру і традиції, щоб не втрачати зв’язок зі своєю державою. З іншого боку — важливо вивчати литовську мову та інтегруватися. Муніципалітет допомагає, надає приміщення, фінансує окремі активності та едукацію. Сподіваємося, що цей проєкт буде успішним і до нього долучиться ще більше учнів. Моє побажання: не втрачайте своєї ідентичності, любіть і поважайте свою державу, але водночас вірте в закінчення війни і просто добре проводьте тут час».
День, коли Лентваріс зазвучав українською
Актова зала гімназії розквітла барвами святкових вишиванок і стрічками українських віночків. На сцені — прапори та емблема Міжнародної української школи Литви. Директор школи Олена Внуковська відкрила свято, оголосивши його уроком литовсько-української дружби. У своїй промові вона нагадала присутнім історію становлення Міжнародної української школи в Литві: від онлайн-знайомств під час ковіду, перших зустрічей у 2022-му та набору 176 учнів у Вільнюсі, до сьогоднішнього дня, коли школа має п’ять п’ятиденних відділень, суботню школу та десятки творчих гуртків.
Як підкреслила Олена Внуковська, документ, який отримають діти по завершенню суботньої школи, — це атестат Державного ліцею Міжнародної української школи (м. Київ), який визнається в Європі та дозволяє вступати до європейських вишів.
Звучали гімни Литви та України. Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять українських дітей, життя яких забрали російські окупанти, та всіх жертв Голодоморів в Україні (День пам'яті жертв Голодоморів — щорічний національний пам'ятний день, що припадає на четверту суботу листопада).
На сцену вийшли учні щойно відкритої суботньої школи Лентваріса. Кожному вручили спеціальний шкільний значок, а дівчатка отримали також в подарунок святкові віночки зі стрічками. Діти називали свої імена та міста: Павлоград, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Суми, Херсон... Зал аплодував кожному названому імені.
Ансамбль учителів МУШ Литви «Берегиня» виконав трьома мовами хвилюючу пісню «Світ без війни» , а улюблену «Як тебе не любити, Києве мій» разом з педагогами натхненно співав увесь зал. Дитячі вокальні колективи «Співаночка» та «Джерело» подарували присутнім пісню «Дівчинка-перлинка» та литовську пісню «Žaliausia žalioji». Танцювальний колектив «U-Dans», який щойно повернувся з гран-прі із Латвії та здобув перше місце на балтійському фестивалі «Осінні зірки», зібрав на святі бурхливі оплески, блискуче виконавши яскраву козацьку композицію.
Особливим подарунком від МУШ Литви для колективу суботньої школи в Лентварісі став її перший музичний інструмент - баян. До речі, він має зворушливу історію: литовський власник віддав інструмент за символічну ціну, дізнавшись, що його купують для українських школярів. Також школі подарували два домашні святкові короваї, книги про видатних українців та зошити-«вишиванки».
Після офіційної частини — чай і теплі розмови
Коли після урочистостей всі перейшли до чаювання, присутні поділилися щирими емоціями та думками щодо важливості цієї події.
Олена Внуковська, директор Міжнародної української школи Литви:
«Ми працювали у Лентварісі три суботи неофіційно, а тепер — усе по-справжньому. Навіть погода сьогодні на нашому боці — сонячно, попри листопад. У Лентварісі є 72 українські родини, вже близько 30 дітей відвідують наші заняття, а решта постійно запитують про можливість долучитися. Документ, який ми надаємо, — від Державного ліцею (Київ), що працює в Європі вже 18 років. Цей атестат дає право вступати до всіх вишів Європи. А якщо діти хочуть мати дві освіти, вони можуть скласти НМТ і вступити до українських вишів. Також ми відкрили у Вільнюсі Європейську академію — це фактично 12-й підготовчий рік, де діти вчать мову та фахові предмети, щоб легше адаптуватися до європейської системи освіти».
Оксана Воронецька, заступник директора з навчальної роботи МУШ Литви, координатор Державного ліцею “Міжнародна українська школа”:
«Ця форма навчання вкрай важлива. Багато батьків залишаються в країні перебування, їм треба інтегруватися, але вони не хочуть втрачати українство. У Литві ситуація специфічна: у маленьких містечках, як Лентваріс, немає наших п’ятиденних шкіл. Литовська мова складна, і більшість дітей у 4-му класі не можуть скласти нею іспит. Єдиний вихід для них — йти в школу з російською мовою навчання. Але для нас це принципово — не навчатися цією мовою, бо нас вбивають за цю мову. Тому відкриття української суботньої школи — це подія. Ми будемо залучати всіх дітей, вчити і української, і литовської. І дякувати Литві за те, що нас прихистили».
Катерина Врадій із Сум, мама та вчителька математики:
Юлія з Павлограда (Дніпропетровщина), мама двох дітей:
«Ми дуже щасливі, що з'явилася можливість пізнавати глибше нашу мову та культуру. Нам було дуже важко навчатися: поєднувати місцеву школу, ходити щодня, і паралельно вчитися онлайн. Це велике навантаження. Тому суботня школа — це дуже класний варіант і порятунок і для батьків, і для дітей. Дуже вдячні за це».
Олександр Катасонов з Харкова, батько учня 2-го класу:
«Відкриття школи — це об'єднання людей за інтересом. А інтерес у нас один — це наша держава і продовження нації. Син ходить у Лентварісі в російськомовну гімназію, бо іншого вибору не було: їздити у Вільнюс далеко, а литовської ми не знали. Але держава, наскільки я пам'ятаю, складається з п'яти ознак: мова, армія, всі гілки влади і народ. Якщо народу не буде, то не буде й держави, і мови. Треба знати мову країни, де ти знаходишся, щоб бути корисним, але й знати свою. Хотілося б, щоб згодом тут була не тільки суботня, а й звичайна українська школа. Як свого часу тут був лише польський клас, а тепер побудована польська школа. Сподіваюся, так буде і з українською».
До розмови долучилися і самі школярі.
Влад Тарасов із Запоріжжя:
«Мені дуже подобається ця школа, тому що я зможу навчатися рідною мовою. Відчуваю, що трошки почав забувати українську, але, думаю, тут не тільки згадаю, а й покращу знання. Провчуся один рік — і вже зможу вступати до вищого закладу. Поки ще точно не знаю куди, але думаю про щось пов'язане з комп'ютерами або інженерією».
Артем Манжелій із Павлограда (Дніпропетровська обл.):
Олена Дворецька, керівниця суботньої школи в Лентварісі (з окупованого лівобережжя Херсонщини):
«Я сама з Херсонщини, є діючим директором Олешківської дитячої музичної школи, яка працює в онлайні, бо там зараз окупація. Два роки я не працювала в Литві, але так сталося в моєму житті, що тут помер мій чоловік. Я зрозуміла: мені вкрай потрібно себе десь задіяти. А найкраще лікують діти. Адже діти — це майбутнє. Яке ми посіємо насіння, такий і виросте колос, така нива і заколоситься. Ця школа — це острів нашої України тут. Ми будемо вивчати наше мистецтво, знати своє коріння і шануватися, бо ми того варті».
Наступні уроки в суботній школі Міжнародної української школи Литви відбудуться вже найближчої суботи, 29 листопада. Двері школи відчинені для всіх охочих.
Олег Головатенко, LRT.lt, фото автора
Comments(0)