22 лютого в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, який розташований в історичному приміщенні обласної організації Народного Руху України (з лютого 1990 року), відбувся круглий стіл, присвячений вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні (ФОТОрепортаж).

«Ð”ень Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого на знак пам’яті про 107 громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України. Завдяки їм було змінено перебіг історії нашої держави. Повалення злочинного проросійського режиму Януковича, за якого зріс рівень корумпованості держави та активно просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу утвердити незворотність європейського шляху України. Громадянське суспільство стало потужною силою», — підкреслив Сергій Черняков, ведучий круглого столу, заступник голови обласної організації Народного Руху України, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Ð§ÐµÑ€Ð½Ñ–гів стародавній».

«ÐÐµÐ±ÐµÑÐ½Ð° Сотня — це про ціну свободи, таку болючу, але рабство, як свідчить наша історія та сьогодення, коштує втрати всього, що нам дорого: свободи, життя… Це вам підтвердять раби сучасної московської імперії – рф, які в ці дні щодня тисячами задарма втрачають свої життя заради здійснення загарбницької, імперіалістичної політики москви. Згадаймо: у грудні 2013 року — перші два майданівця загинули за свободу України, а станом на 17 лютого 2014 року Ñ—Ñ… вже стало 9 осіб. 18–20 лютого 2014 року карателі режиму московської маріонетки Януковича вбили 87 осіб, зокрема 20 лютого, тобто у найстрашніший день боротьби, — 48 осіб. Ми цей круглий стіл проводимо після пам’ятної дати, щоб нагадати: після 20 лютого Ñ– до початку березня в Україні загинуло ще 20 Героїв Небесної Сотні. Важливо системно та регулярно нагадувати: Небесна Сотня — Герої першої перемоги у битві, що триває. Важливо, щоб про них пам’ятали у суспільстві. Зокрема й про уродженців Чернігівщини, які ціною свого життя захистили нашу свободу, врятували від московського рабства: Василя Прохорського, Андрія Мовчана, Віктора Орленка», — відзначив Сергій Бутко, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті.

Він від імені Інституту національної пам’яті подякував Сергію Соломасі, громадському діячу Ñ– досліднику визвольної боротьби, за вагомий внесок у підготовці чернігівського розділу видання УІНП «ÐœÐ°Ð¹Ð´Ð°Ð½ від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3: у 2 ч. Ч. 2. Львівська – Чернігівська області» та видання своєї книги «Ð§ÐµÑ€Ð½Ñ–гівський Євромайдан. Хроніка, факти, спогади. /Чернігівська обласна організація Всеукраїнського товариства «ÐŸÑ€Ð¾ÑÐ²Ñ–та» імені Тараса Шевченка. С.Ð’. Соломаха. – Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2023. – 448 с.».

«Ð ÐµÐ²Ð¾Ð»ÑŽÑ†Ñ–я Гідності — народна революція, яка нарешті почала системний та докорінний злам системи влади — московської колоніальної спадщини. Добре, що у Чернігові в назвах вулиць увічнена пам’ять Героїв Небесної Сотні — уродженців Чернігівщини. Існує назва: площа Героїв Небесної Сотні, яка знаходиться на перехресті проспектів Миру та Перемоги. А скільки мешканців міста про це знає? А що зроблено на Ñ—Ñ— території, щоб знали? Це болюча та актуальна проблема, яку необхідно вирішити. Адже ця площа міста символічно має бути складовою національно-патріотичного та громадянського виховання, стійкості й згуртованості», — наголосив Сергій Соломаха.

«Ð†Ð· самого ранку у вівторок 18 лютого [2014 року] я та рухівець Валерій Сарана (його вік тоді — майже 67 років!) були в Києві на Майдані та біля Верховної Ради. Десь близько 10 години почались сутички між майданівцями та поліцією. Людей травили газом та закидали світло-шумовими гранатами. Коли ми відійшли в бік станції метро «ÐÑ€ÑÐµÐ½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°», то побачили, що у супроводі поліції прибули великі автобуси з Харкова, привезли тітушок із так званого харківського «ÐžÐ¿Ð»Ð¾Ñ‚а». Вони були в касках та озброєні саперними лопатками. Тітушки вишикувалися та пішли в бік Верховної Ради, але зовсім молода безстрашна дівчина одна стала на їхньому шляху, розкинула руки Ñ– зупинила майже 100 чоловіків. Вони розгубилися та збентежилися. Було виграно декілька хвилин, щоб встигло прибути підкріплення самооборони Майдану. Почалась справжня битва, під час якої весь цей «Ð¾Ð¿Ð»Ð¾Ñ‚» був повністю розбитий та розсіяний!», — поділився своїми спогадами про один із епізодів Революції Гідності рухівець Сергій Печера.

«ÐœÐ¾Ñ” повернення в Україну співпало з правлінням бандитсько-кримінального режиму Януковича. Київ, Майдан Незалежності, жорстоке побиття молоді… Мої старші діти з перших днів тих буремних подій записалися в київські сотні, активно займалися волонтерською діяльністю. У Чернігові в січні-лютому 2014 року мені було довірено організовувати Ñ– керувати нічною вартою барикади, що розташовувалася навпроти будівлі ОДА. Найбільше з тих часів запам’яталися прості люди, які, незважаючи на сильні морози, за велінням серця приходили на Євромайдан, щоб висловити свою громадянську й політичну позицію. Це були різні люди, яких я ніколи до того не бачив Ñ– не знав. Що ними рухало, чого вони там були Ñ– що нас об’єднувало? По-перше, це відмова Януковича Ñ– його владної команди від європейського курсу України, який був змінений на проросійський політичний вектор. По-друге, це криміналізація економіки, Ñ—Ñ— зосередження в руках донецького мафіозного клану, тотальний наступ на права й свободи, гарантовані кожному українцю Конституцією України. У людей, котрі вийшли на Євромайдан, був присутній дух непокори, дух несприйняття рабства й несправедливості. Людьми рухали не корисливі мотиви, а щире вболівання за майбутнє України, за те, яку державу ми залишимо нащадкам», — згадав той час Микола Шкарупа, депутат Чернігівської обласної ради.

Надія Галковська, поетеса та громадська діячка, згадала про буремні часи Революції Гідності, а також прочитала авторські вірші «ÐœÐ°Ð¹Ð´Ð°Ð½ триває» на честь Революції Гідності та «Ð¢Ñ€Ð¸ дні: 18, 19, 20», присвячений найдраматичнішим дням – 18-20 лютого 2014 року.

МАЙДАН ТРИВАЄ...
Майдан триває
в наших душах,
У спогадах, тривожних
снах...
Гарячий сніг, гарячий
сніг
У рік Шевченка
барикадний
Упав на нашу землю
страдну
Й на скроні білизною
ліг.
Майдани збур