У Парижі Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð½ÑƒÐ¼ÐµÐ½Ñ‚Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— Тріумфальної арки та Могили Ðевідомого Ñолдата з Вічним вогнем відбулаÑÑ ÑƒÑ€Ð¾Ñ‡Ð¸Ñта меморіальна церемоніÑ. Захід об'єднав українÑьких та французьких дипломатів та війÑькових, предÑтавників українÑьких аÑоціацій, духовенÑтво, оÑвітÑн та молодь навколо Ñпільного обов'Ñзку пам'Ñтати найтрагічніші Ñторінки Ñ–Ñторії. УчаÑники церемонії вшанували пам'ÑÑ‚ÑŒ мільйонів невинних жертв Голодоморів в Україні. Вперше за понад двадцÑÑ‚ÑŒ років офіційну учаÑÑ‚ÑŒ у заході під влаÑною назвою взÑла УкраїнÑька паризька школа (École ukrainienne de Paris).
ІÑторичні паралелі: від Ðевідомого Ñолдата до жертв геноциду
Французька РеÑпубліка вже понад 100 років віддає шану Ðевідомому Ñолдату Першої Ñвітової війни, Ñ‡Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¸Ð»Ð° розташована під Триумфальною аркою поруч із пам'Ñтною плитою на чеÑÑ‚ÑŒ подій 11 лиÑтопада 1918 року. Як зазначив під Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ð¸Ñтупу предÑтавник французької Ñторони, Ñьогодні цей Ñимвол уоÑоблює не лише війÑькових, Ñкі загинули за Францію у Першій та Другій Ñвітовій війні, Індокитаї, Кореї чи Ðлжирі, але й тих, хто нині Ñтоїть на захиÑÑ‚Ñ– Ñвободи.
«ÐœÐ¸ віддаємо шану Ñолдатам, Ñкі Ñьогодні, Ñк Ñ– вчора, із чеÑÑ‚ÑŽ та гідніÑÑ‚ÑŽ воюють. Ð¦Ñ Ñ†ÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ÐºÑ–Ð² організована з нагоди 93-Ñ… роковин трагедії Голодомору, Ñкий зібрав мільйони жертв», — наголоÑили під Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ñ„Ñ–Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¾Ñ— промови.
УрочиÑте Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ÐºÑ–Ð² ÑупроводжувалоÑÑ Ð¼ÑƒÐ·Ð¸ÐºÐ¾ÑŽ у виконанні мобільної жандармерії та учаÑÑ‚ÑŽ предÑтавників операції «Sentinelle». До меморіалу поклали квіти в кольорах французького триколора та українÑького прапора. Шану загиблим віддали Ðадзвичайний Ñ– Повноважний ПоÑол України у Французькій РеÑпубліці Вадим Омельченко, ПоÑтійна предÑÑ‚Ð°Ð²Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð¸ при ЮÐЕСКО Ð’Ñ–ÐºÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð›Ñліна-Бойко, французькі політики, предÑтавники українÑької громади Франції, духовенÑтво Ñобору СвÑтого Володимира Великого в Парижі, французько-українÑькі аÑоціації, Ñкаути «ÐŸÐ»Ð°Ñту», учні та вчителі УкраїнÑької паризької школи, що Ñхилили коліна перед Вічним вогнем. Під Ñ‡Ð°Ñ Ñ†ÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð½Ñ–Ñ— прапороноÑці, Ñеред Ñких кавалери ордена ПочеÑного легіону, гордо тримали ÑÑ‚Ñги обох держав, а над площею лунав державний гімн України та Франції.
«École ukrainienne de Paris»: довгоочікуване визнаннÑ
Важливим проривом у культурній дипломатії Ñтала офіційна учаÑÑ‚ÑŒ УкраїнÑької паризької школи. Її заÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð° директор Олена ВнуковÑька, коментуючи подію Ð´Ð»Ñ ÐœÑ–Ð¶Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ оÑвітнього радіо «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—нÑький ÐльÑнѻ, підкреÑлила Ñ–Ñторичну вагу цього моменту:
«Ð’перше за 22 роки під Тріумфальною аркою було названо École ukrainienne de Paris — УкраїнÑька паризька школа, Ñ– відбулоÑÑ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ²Ñ–Ñ‚Ñ–Ð² від Ñ—Ñ— президента. Ð’ інші роки Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ Ñк франко-українÑьку аÑоціацію Парижа, Ñ– тому це Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ зараз хвилини радоÑÑ‚Ñ– за наше 22-річне ÑтоÑннÑ. Діти, Ñкі зараз приїздÑÑ‚ÑŒ до Франції, знають, що Ñкщо їм потрібно продовжувати українÑьку оÑвіту, вони можуть бути в наÑ. Вже другий рік Ð¼ÐµÑ€Ñ–Ñ ÐŸÐ°Ñ€Ð¸Ð¶Ð° надає нам надзвичайну можливіÑÑ‚ÑŒ працювати у приміщенні французької державної школи. Це величезна підтримка Ñ– визнаннѻ.
Вона також виÑловила подÑку журналіÑтам радіо «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—нÑький ÐльÑнѻ Олегу та Олені Головатенкам за фахову фікÑацію цієї Ñ–Ñторичної миті, наголоÑивши на важливоÑÑ‚Ñ– міÑÑ–Ñ— українÑьких медіа за кордоном.
ГолоÑи молоді: обов'Ñзок пам'Ñтати
ОÑобливою риÑою заходу Ñтала учаÑÑ‚ÑŒ українÑьких школÑрів, Ñкі прийшли до Тріумфальної арки разом із батьками, вчителÑми та одноклаÑниками. Ð”Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–, Ñка перебуває далеко від Батьківщини, такі акції Ñ” важливим ÑпоÑобом Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ†Ñ–Ð¾Ð½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— ідентичноÑÑ‚Ñ– та донеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ–Ñторичної правди до європейців.
ОкÑана Маліцька (15 років, 10 ÐºÐ»Ð°Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñької паризької школи): «ÐœÐ¸ вшановуємо пам'ÑÑ‚ÑŒ України, Ñ– Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°ÑŽ, що це дуже важливо. ОÑобливо тут, у Парижі, в такому міÑці, Ñк Тріумфальна арка, щоб інші люди, оÑобливо французи, бачили це вÑе».
Володимир Рогізний (9 ÐºÐ»Ð°Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñької паризької школи): «Ð”Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ оÑобиÑто цей захід важливий, адже це робитьÑÑ Ð·Ð°Ð´Ð»Ñ Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑ‚Ñ– загиблих».
РоÑтиÑлав Поперечний (11 ÐºÐ»Ð°Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñької паризької школи): «ÐœÐ¸ вшановуємо пам'ÑÑ‚ÑŒ українÑьких людей, Ñкі загинули під Ñ‡Ð°Ñ Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ñ€Ñƒ. Ми Ñ—Ñ… пам'Ñтаємо, не забуваємо. Важливо, щоб європейці теж знали нашу Ñ–Ñторію Ñ– що відбувалоÑÑ Ð² минулому».
Як зазначено в офіційному зверненні УкраїнÑької паризької школи, запалена Ñвічка — це маленьке полум’Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ— пам’ÑÑ‚Ñ–. Багаторічна традиціÑ, Ñку українÑька громада Франції підтримує вже понад деÑÑтиліттÑ, доводить: Україна пам’Ñтає, не забуває Ñ– передає цю Ñ–Ñторичну правду наÑтупним поколіннÑм європейців.