Міністерство освіти, науки і спорту Литви офіційно включило твори українського поета та художника Тараса Шевченка до загальної навчальної програми з литовської мови та літератури. Український класик замінить у шкільному курсі вилучених російських авторів.

Як повідомляє литовський мовник LRT із посиланням на агентство BNS, у поточному навчальному році вивчення творчості Шевченка матиме рекомендований характер для учнів восьмих класів та третьокурсників гімназій (відповідає 11-му класу), які вивчають літературу за загальним курсом. Однак з вересня 2027 року український класик стане обов'язковим автором для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета.

До списку рекомендованих творів уже внесено вірш «Ð—аповіт» та поему «Ð† мертвим, Ñ– живим, Ñ– ненародженим землякам...». Школярі вивчатимуть Ñ—Ñ… під час проходження теми європейського романтизму поряд із доробком Теодораса Буйницького, Адамаса Міцкявічюса та Оскараса Мілашюса — авторів, які відображають ідентичність історичних народів Литви. Вчителі-літуаністи також отримали право на власний розсуд обирати й інші вірші поета для уроків.

Міністерка освіти Литви Рамінта Поповєне підкреслила європейський масштаб постаті українського митця: «Ð¢Ð°Ñ€Ð°Ñ Шевченко важливий не лише для українців, він автор епохи романтизму європейського рівня, його твори навіть у цю епоху дозволяють нам обговорювати універсальні теми свободи, ідентичності, людської гідності та культурної пам'яті».

У профільному міністерстві наголошують, що цей крок має на меті зміцнення культурних зв'язків між Литвою та Україною, сприятиме інтеграції українських дітей, які через війну навчаються в литовських школах, а також формуванню спільної європейської ідентичності.

Політичний контекст: дерусифікація освіти

Внесенню українського генія до литовських шкіл передував процес очищення навчальних програм від російських впливів. У серпні 2026 року прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути освітні стандарти 2022 року. Очільник уряду ініціював вилучення з переліку літератури російського вченого Михайла Ломоносова та поета Гаврила Державіна на користь Тараса Шевченка.

Уже у вересні Міністерство освіти підтвердило вилучення російських авторів. Зміни, зокрема, торкнулися курсу рідної мови та літератури для дев'ятикласників, які належать до російської національної меншини. Цю ініціативу литовського уряду тоді схвально оцінили в Міністерстві освіти і науки України.

Історичний бекграунд: юність Шевченка у Вільнюсі

Як зазначила міністерка Поповєнє, Шевченка з Вільнюсом пов'язує глибока історична лінія. Саме у Вільно (тодішня назва міста) відбулося становлення майбутнього Кобзаря як особистості та професійного митця.

Тарас Шевченко прожив у литовській столиці близько півтора року — з осені 1829-го до початку 1831-го — у статусі слуги (козачка) поміщика Павла Енгельгардта. Помітивши неабиякий художній хист юнака, Енгельгардт віддав його на навчання до відомого литовського художника, професора Віленського університету Яна Рустема.

Саме у Вільно молодий Шевченко вивчив польську мову (багато в чому завдяки своєму першому юнацькому коханню — місцевій дівчині Ядвізі Гусиковській), що відкрило йому доступ до європейської літератури та оригіналів творів Адамаса Міцкявічюса. Крім того, перебування поета в місті збіглося з підготовкою до Польського визвольного повстання 1830–1831 років. Дослідники зазначають, що бунтарський дух віленських студентів Ñ– підпільників справив колосальний вплив на формування волелюбного світогляду українця.

Сьогодні Литва дбайливо береже пам'ять про українського генія. У Старому місті Вільнюса, у сквері на вулиці Базилійону, встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку. Крім того, у місті діє кілька меморіальних дощок, зокрема на історичних будівлях Вільнюського університету та на вулиці Пілес, де колись мешкав юний художник.

Ілюстрація: пам'ятник Тарасу Шевченку у Вільнюсі, фото Олега Головатенка