Вільнюс, 19 травня 2026 року — Низка українських громадських організацій, освітніх та медійних ініціатив у Литві виступила зі спільним зверненням до Сейму, МВС, Департаменту у справах національних меншин та мерії Вільнюса. Приводом стала поточна міжнародна конференція «iN'26: Integracijos ir įtraukties forumas» , що проходить 19–20 травня. Підписанти вимагають перегляду політики представництва національних громад Ñ– відмови від нав'язування наративів російської колонізації.

Загроза імперського дискурсу під виглядом інклюзії

Автори звернення висловлюють глибоке занепокоєння тенденцією, коли на подібних міжнародних майданчиках представників різних національних громад, що історично постраждали від російської та радянської окупації, узагальнюють терміном «Ñ€Ð¾ÑÑ–йськомовні». У заяві наголошується, що багатокультурність не може зводитися до штучного домінування російської мови під приводом «Ð·Ñ€ÑƒÑ‡Ð½Ð¾ÑÑ‚Ñ– спілкування», оскільки це Ñ” прямим продовженням імперського культурного наративу.

Організатором поточного форуму виступає Департамент у справах національних меншин. За словами авторів петиції, програма заходу не забезпечує належної видимості українців, хоча сьогодні ця громада є невіддільною та надзвичайно впливовою частиною громадянського життя Литви.

Бекграунд: За офіційними даними Департаменту міграції Литви, станом на початок 2026 року в країні проживає близько 85 тисяч українців (понад 100 тисяч пройшли через систему тимчасового захисту з початку повномасштабного вторгнення РФ). Українці наразі є найбільшою іноземною діаспорою в країні. Попри це, у програмі форуму iN'26 до обговорення українських біженців залучені переважно представники міжнародних структур, без прямого представництва українських профільних НУО в панельних дискусіях.

Вимоги громад: від медіа до освіти за принципом «ÐÑ–чого про нас без нас»

Представники української діаспори наполягають, що захист прав меншин не повинен обмежуватися підтримкою мови колишньої імперії. Справжня деколонізація, на їхнє переконання, має включати:

• Підтримку культурного та мовного розмаїття (українською, білоруською, їдиш тощо).

• Сприяння українським інформаційним платформам та культурним просторам, зокрема в ефірі суспільного мовника LRT.

• Фінансову та інституційну підтримку книговидання, освіти, театру мовами національних громад.

• Системний діалог між державними установами та представниками меншин.

Бекграунд: Вимога щодо присутності на платформах LRT звучить на тлі нещодавньої реорганізації суспільного мовника, внаслідок якої було припинено роботу окремої української редакції порталу (новини українською перенесли до загального розділу національних меншин, де також публікуються матеріали російською та польською мовами). Це викликало критику щодо розмивання незалежного українського медійного голосу.

Українська спільнота категорично заявляє, що не дозволить спекулювати статусом своїх громадян для порятунку ідеологічно чужого «Ñ€ÑƒÑÑÐºÐ¾Ð³Ð¾ міра» в Литві, проте залишається відкритою до конструктивної співпраці з литовською владою.

Хто підписав звернення

Документ підтримали провідні організації, які формують український культурний, освітній та інформаційний простір у Литві. Серед них:

• Громадська установа «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—нський Дім у Литві» (Ukrainos namai);

• Конгрес українців Литви;

• Культурний клуб Cult.Ukraine (Марія та Галина Кутнякови);

• Олег Головатенко, керівник проєкту «RadioUA.LT» (Міжнародне освітнє радіо «Ukrainian Alliance», Міжнародна українська школа в Литві);

• Петро Пирогов, голова профспілки працівників Міжнародних українських шкіл;

• Культурна ініціатива «UA+»;

• Проєкт підтримки «Šaulių leičiai»;

• Ганна Довбах, засновниця української суботньої школи у Вільнюсі;

• Рімас Армайтіс, ветеран війни в Україні.