Відсутність покарання та репарацій за радянську окупацію Литви, Латвії та Естонії створила ілюзію вседозволеності для Москви, що зрештою призвело до вторгнення в Грузію та війни проти України. Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс під час дипломатичної конференції у Гаазі.

Заява пролунала у вівторок, 16 грудня 2025 року, під час церемонії підписання конвенції про створення спеціальної Компенсаційної комісії — міжнародного органу, покликаного забезпечити відшкодування збитків, завданих Україні російською агресією.

Історичні паралелі та уроки минулого

Підписавши документ від імені Литовської Республіки, Кястутіс Будріс наголосив, що притягнення Росії до реальної відповідальності є не просто питанням справедливості, а єдиною умовою для сталого миру в Європі. Він провів пряму паралель між подіями середини XX століття та сучасною війною.

«ÐÐ°ÑˆÐ° історія вчить, наскільки життєво важливими Ñ” репарації Ñ– відповідальність за міжнародні злочини. Свого часу не було жодних репарацій за радянську окупацію Литви та інших балтійських держав за пактом Молотова-Ріббентропа. А тепер Путін Ñ– його режим діють так, ніби цих злочинів ніколи не було!» — підкреслив дипломат.

За словами очільника литовського МЗС, саме відсутність правової оцінки та матеріальної відповідальності за злочини тоталітарного радянського режиму стала каталізатором для реваншистської політики Кремля.

Ланцюг агресії: від Грузії до України

Будріс зауважив, що ігнорування світовою спільнотою необхідності покарання за минулі злочини "надихнуло" Росію на нові військові кампанії.

• 2008 рік: Агресія проти Грузії.

• 2014 рік: Окупація Криму та початок війни на Донбасі.

• 2022 рік: Повномасштабне вторгнення в Україну.

«Ð¦Ðµ заперечення злочинів Ñ– ця безкарність надихнули Росію на агресію», — резюмував міністр, закликавши розширити коло підписантів конвенції та залучити всі відповідні держави до процесу примусу агресора до виплат.

Довідка та контекст

Радянська окупація Балтії

Згадка про пакт Молотова-Ріббентропа стосується таємних протоколів до договору про ненапад між СРСР та нацистською Німеччиною від 23 серпня 1939 року. Згідно з ними, Східна Європа була поділена на "сфери впливу". У червні 1940 року Радянський Союз, погрожуючи силою, ввів війська до Литви, Латвії та Естонії, анексувавши ці незалежні держави. Окупація супроводжувалася масовими репресіями та депортаціями місцевого населення до Сибіру.

Росія, як правонаступниця СРСР, досі офіційно не визнає факту окупації, називаючи це "добровільним приєднанням", і категорично відмовляється від виплати будь-яких компенсацій, попри неодноразові вимоги балтійських столиць.

Компенсаційний механізм для України

Створення Компенсаційної комісії, про яку йшлося в Гаазі, є наступним етапом після запуску Міжнародного реєстру збитків (RD4U).

1. Реєстр збитків: Фіксує заяви українців про втрату майна, здоров'я чи життя (запрацював у 2024 році).

2. Компенсаційна комісія: Розглядатиме ці заяви та присуджуватиме суми виплат.

3. Компенсаційний фонд: Акумулюватиме кошти (зокрема, за рахунок заморожених російських активів) для здійснення виплат.

Створення такого механізму, на думку Будріса, стане сигналом для Москви, що агресія ніколи не буде легітимізована, а фінансова розплата є неминучою.

Фото: Міністерство закордонних справ Литовської республіки / www.mfa.lt