У травні українська спільнота у Литві об’єднується заради двох критично важливих ініціатив: нагадування світу про військовополонених оборонців Маріуполя та захисту демократичних цінностей від загрозливих законодавчих змін всередині України.

Треті роковини виходу з «ÐÐ·Ð¾Ð²ÑÑ‚алі»: Вільнюс виходить на площу

Завтра, 20 травня 2026 року, о 18:00 на Кафедральній площі (Katedros aikštÄ—) у Вільнюсі відбудеться масштабна акція на підтримку українських військовополонених. Захід організовано Українською молодіжною групою в Литві (VšÄ® «Ukrainiečių jaunimo grupÄ—») у координації з Асоціацією родин захисників «ÐÐ·Ð¾Ð²ÑÑ‚алі» та за підтримки Посольства України.

Ця подія приурочена до третьої річниці виходу маріупольського гарнізону з території металургійного комбінату. Після 86 днів безпрецедентної оборони під постійними російськими ударами, зокрема із застосуванням термобаричної та хімічної зброї, в умовах відсутності води, їжі та медикаментів, з 16 по 20 травня 2022 року 2439 українських захисників вийшли у російський полон за наказом командування задля збереження життів.

Попри гарантії міжнародних посередників щодо звільнення за 3-4 місяці, понад 1000 оборонців (з них понад 800 — бійці бригади «ÐÐ·Ð¾Ð²») досі утримуються в російських катівнях. За даними правозахисних організацій та свідченнями звільнених воїнів, росія продовжує систематично порушувати Женевські конвенції: українські полонені щодня зазнають тортур, голоду та знущань, а представники Міжнародного комітету Червоного Хреста так Ñ– не отримали повноцінного доступу до місць Ñ—Ñ… утримання.

Акція у Вільнюсі є частиною глобальної кампанії у містах Європи та США. Учасники матимуть змогу підписати спільний банер і залишити слова підтримки для колишніх полонених та їхніх родин.

Загроза правам людини: українці повстали проти законопроєкту №15150

Одночасно з боротьбою за визволення полонених, громадянське суспільство стикається з внутрішніми викликами. 17 травня у Вільнюсі VšÄ® «Ukrainiečių jaunimo grupÄ—» разом із ГО «ÐœÐ¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–жне об’єднання Мі.Ð’Ñ–.Вімен» (Me.We.Women NGO) провели солідарний протест проти скандального законопроєкту â„–15150. Це нова редакція Цивільного кодексу України, яка має замінити кодекс 2003 року.

Документ на понад 800 сторінок Верховна Рада ухвалила у першому читанні 28 квітня 2026 року (254 голоси «Ð·Ð°»). Процес відбувся у турборежимі — менш ніж за три тижні після реєстрації, без належних консультацій та з ігноруванням понад 200 сторінок правок Міністерства юстиції.

Громадські та правозахисні організації (Ukraine Pride, БО Марш Жінок, ГО Сфера, ГО Автомайдан та ін.) б’ÑŽÑ‚ÑŒ на сполох, адже документ містить низку вкрай небезпечних Ñ– дискримінаційних норм:

• Дискримінація жінок: Повертаються патерналістські підходи. Документ передбачає можливість затягування розлучень для «Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ð¸Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ» (ст. 1488, 1553), дозволяє позбавити жінку прізвища за «Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð°Ð»ÑŒÐ½Ñƒ поведінку» чи «Ð·Ñ€Ð°Ð´Ñƒ» (ст. 1516), обмежує доступ до допоміжних репродуктивних технологій (ЕКЗ) лише медичними показаннями (ст. 1735) та вводить солідарну відповідальність за мікропозики партнера.

• Анти-ЛГБТІК+ положення: Ст. 1474 безальтернативно визначає шлюб як союз чоловіка Ñ– жінки. Документ забороняє спільне усиновлення (ст. 1660, 1669) та анулює навіть Ñ‚Ñ– одностатеві шлюби, які були укладені за кордоном (ст. 1875). Це прямо суперечить євроінтеграційним зобов'язанням України.

• Ризики для розслідувачів та свободи слова: Введення розмитого поняття «Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð¸Ñ‡Ð°Ð¹Ð½Ð¾ÑÑ‚Ñ–» створює інструмент для судової цензури. Окрім того, ст. 328 про «Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾ на забуття» дозволяє видаляти інформацію, що нібито «Ð²Ñ‚ратила суспільний інтерес», без винятків для журналістських матеріалів. Також передбачено обмеження доступу військовослужбовців до власного «Ñ†Ð¸Ñ„рового образу».

• Розкрадання публічного майна: Дев'ята книга кодексу вводить механізм «Ð¿Ð¾ÑÑ–дання» (фактичного контролю над майном без документів). Запис у реєстрі стає вирішальним доказом, навіть якщо був внесений незаконно, що загрожує масовою легалізацією рейдерських захоплень державних земель, лісів та культурної спадщини.

Особливий резонанс викликали результати розслідування ініціативи «Ð›ÑŽÐ´Ð¸ з картонками» та ГО «ÐÐ²Ñ‚омайдан». У складі робочої групи, що розробляла документ, виявлено «Ñ€Ð¾ÑÑ–йський слід». Наукова координаторка Наталія Кузнєцова станом на 2022 рік значилася арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті рф, а Ñ—Ñ— син та заступник Олексій Кот Ñ” випускником «Ð Ð¾ÑÑ–йської школи приватного права».

«Ð”уже часто чую фразу: "зараз це не на часі" у контексті прав жінок, ЛГБТК+ спільноти та прав людини загалом. Я можу зрозуміти, що зараз пріоритетом Ñ” фізична безпека, але це точно не останнє питання. За ухваленими законами жити доведеться всім нам», — зазначила членкиня UYGL та співзасновниця Me.We.Women NGO Валерія Єфімова.

Реакція суспільства та міжнародної спільноти не забарилася. Петиція з вимогою ветувати закон набрала 25 000 голосів усього за 13 годин і вже очікує на розгляд Президента Володимира Зеленського. Свою позицію висловили і міжнародні партнери: 18 травня посольства 22 європейських держав та Канади оприлюднили спільну заяву (до Дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією). Дипломати чітко артикулювали, що підтримка України та її європейського майбутнього нерозривно пов'язана із забезпеченням рівності та верховенства права.