Смакувати життя: Як Міжнародна українська школа в Литві перетворила кулінарію на мистецтво

Вільнюс. Коридори школи просякнуті запаморочливими пахощами свіжоспеченого кіша, пряних соусів та карамелізованого десерту. Навколо лунає витончений французький шансон Джо Дассена, а жінки, дівчата Ñ– навіть поважні гості приміряють елегантні капелюшки, позуючи у спеціальній фотозоні. У Міжнародній українській школі Литви вирує грандіозний фінал масштабного конкурсу «Ð¤Ñ€Ð°Ð½Ñ†ÑƒÐ·ÑŒÐºÐ° гастрономічна весна».

Для українських дітей, які через війну опинилися за тисячі кілометрів від дому, цей день став чимось набагато більшим, ніж просто змаганням юних кухарів з різних міст. Це глибока, пронизлива історія про те, як серед складних життєвих обставин створюється власне «Ð¼Ñ–сце сили», де Art de vivre (мистецтво жити) стає найкращими ліками проти щоденного стресу та болю.

«Ð’чити французьку треба смакуючи!»: філософія високого польоту

Урочиста частина розпочалася зі звернення очільниця школи, голови комісії Олени Внуковської. Нещодавно пані Олена була удостоєна високої нагороди Верховної Ради України, проте сама директор скромно і категорично зазначає: ця відзнака належить всій великій шкільній родині.

«Ð¯ÐºÐ±Ð¸ не було дітей, не було вчителів, один директор сам би того не зробив. Ми чекали сьогодні депутатів з Верховної Ради, які просили переказувати вітання, із захопленням кажучи: "Боже, в цій школі Ñ” все!". Ми зробили це з покинутої будівлі. А будинок живе, коли в ньому живуть люди!» — наголосила вона, відкриваючи фінал четвертої «Ð¤Ñ€Ð°Ð½Ñ†ÑƒÐ·ÑŒÐºÐ¾Ñ— весни».

Звертаючись до учасників з п'яти відділень школи (Вільнюса, Каунаса, Клайпеди, Шяуляя, Паневежиса), пані Олена розкрила головний секрет вивчення іноземної культури:

«ÐœÐ¸ вчимо французьку. І краще Ñ—Ñ— вчити, коли ми щось смакуємо! Все можна в житті, немає неможливого, а справжні радощі — це відчуття родини та друзі поруч».

Конкурс став можливим завдяки потужному розвитку неформальної освіти у закладі — у кожному відділенні МУШ діють гуртки української та європейської кухні. З 2011 року керівництво підтримує дружні зв'язки з державною Вищою готельною школою Парижа (École Supérieure à Paris). А головним призом для всіх фіналістів стала поїздка до Нормандії в липні, у літню школу «Ð—амок мистецтв».

«Ð’се наше життя, як казав Шекспір, — це театр. Я бажаю вам бути не тільки акторами, я бажаю вам бути режисерами, сценаристами свого життя. Як ви його напишете, як ви його реалізуєте — так Ñ– буде! До речі, це все французькі слова ("реалізатор", "продюктор"). Тому ми вивчаємо не тільки гастрономію, ми вивчаємо мову Ñ– культуру одночасно!» — надихнула учасників Олена Внуковська, додавши, що Франція та Литва сьогодні — це найдружніші для України країни.

Координаторка неформальної освіти початкової школи Тетяна Люта представила себе як «Ð’олодарку вогню та спецій», запросивши всіх у магічний світ французької кухні. А благословив початок заходу ігумен Єремія (Константинопольський патріархат Литовської екзархії): «Ð¤Ñ€Ð°Ð½Ñ†ÑƒÐ·ÑŒÐºÐ° кухня — це завжди свято. Бачу вражені очі дітей, які радіють усьому. Участь у цьому конкурсі — це вже перемога!»

«ÐÑ– на що не треба дивитися серйозно в житті, крім меню»

Оцінювати кулінарні шедеври запросили безпрецедентно потужне міжнародне журі. До нього увійшли голова Tarptautinis Ukrainos švietimo labdaros ir paramos fondas Даріюс Матвієкас, директори відділень Кястутіс Рупюлявічус (Клайпеда), Ґедімінас Вішняускас (Шяуляй), Маріюс Рєґаловскіс (Каунас) український скульптор Петро Пирогов, мистецтвознавиця Лаура Вілцане та інші почесні гості.

Абсолютною несподіванкою стала присутність депутата Сейму Литовської республіки, колишнього мера Вільнюса, а нині почесного президента всесвітньої гільдії гурманів Chaîne des Rôtisseurs (організації, заснованої ще у XV столітті) Артураса Зуокаса. Досвідчений поціновувач високої кухні був відверто вражений рівнем підготовки школярів.

«Ð’ід знання, як їсти, що їсти Ñ– як готувати, починається щасливе життя. Це його фундамент, — поділився пан Артурас. — Дуже відомий режисер Паоло Соррентіно зняв хороший фільм "Велика краса". Там Ñ” цитата, яку я завжди згадую: "Ні на що не треба дивитися в житті серйозно, крім меню". З цього починаються Ñ– кохання, сварки на кухні, Ñ– здоровий образ життя. Це основа!»

Дегустація викликала у колишнього мера столиці щире захоплення: «Ð¯ дуже здивований. За салат я б усім дав по 10 балів! Дуже-дуже добре приготовано. Кіш дуже хороший — дві команди я би трохи виділив, бо вони навіть тісто робили самі. А десерт — це взагалі підняття до неба! Так як наша гільдія гурманів робить вечері в різних ресторанах, переможців конкурсу я візьму із собою на таку спеціальну вечерю в один із ресторанів Вільнюса!»

Естетичний та культурний вимір страв відзначила мистецтвознавиця Лаура Вілцане: «ÐÐµÐ´Ð°Ñ€Ð¼Ð° кажуть, що французька кухня має привілейований ступінь в ЮНЕСКО за культурою споживання їжі. Пані Внуковській вдалося перенести цю культуру сюди. Ми мали насолоду цим мистецтвом насолодитися. Це було креативно Ñ– весело, хочеться ще!»

«Ð’ершки — це мілілітри, а сир — це грами»: коли учні перевершують майстрів

Засновниця і модераторка конкурсу, заступниця директора з навчальної частини відділення в Шяуляї та досвідчена кулінарка Віта Ткаченко, розповіла, що сучасні діти кардинально відрізняються своїм підходом до готування.

«ÐšÑƒÑ…ня — це майстерня, а кухарі — майстри. Юні кухарі діють інтуїтивно, поєднують непоєднуване, створюють шедеври. Коли я починала працювати з дітьми (2-3 класи), вони мені кажуть: "Пані Віто, ви знаєте, що вершки — це мілілітри, а сир — це грами?". Мене це просто вразило наповал! Я навіть розгубилася. Вони пояснюють: "Бо це рідина, а це тверде". Сьогоднішні діти не хочуть, щоб їм просто пояснювали, вони хочуть робити самі. Вони нас навчають!» — захоплено ділиться пані Віта.

Вона ж вивела ідеальну формулу гастрономічного синтезу: «Ð’сі кухні пішли з української. Французька — королева, італійська гідно бореться, але технологія загальна. Додати трошки шарму — це Франція. Трошки яскравості кольорів, “вишивки” — це Україна. Трошки стриманий варіант — Литва. Але головне: душа повинна бути в будь-якій справі, як Ñ– в страві!»

Ð’Ñ–Ð&a