У понеділок, 25 травня, на Кафедральній площі Вільнюса, біля пам’ятника Великому князю Литовському Гедиміну, відбувся 179-й перманентний мітинг солідарності з Україною. Головною темою зібрання стала нова реальність війни — дронова загроза, яка вже вийшла за межі українського неба Ñ– безпосередньо стосується країн Балтії (ФОТОРЕПОРТАЖ).

Організатор та незмінний ведучий заходу Arkadijus Vinokuras (переклад забезпечував Kyrylo Kremenčiuk) розпочав подію зі згадки про тих, хто творить стійкість щодня. Мітинг відкрився хвилиною мовчання на пам'ять про Юріюса — відданого учасника акцій, який протягом чотирьох з половиною років не пропустив жодного зібрання, приходячи на площу в спеку Ñ– холод разом із дружиною, дітьми та онуками.

«ÐšÐ¾Ð»Ð¸ такі люди приходять, ти знаєш, що не можеш сидіти вдома Ñ– нічого не робити. Кожен український бієць на фронті Ñ– кожен цивільний мешканець України, на якого падають російські бомби, хоче знати Ñ– пам'ятати, що про них не забувають. І ми повністю пам'ятаємо, що це означає», — зазначили організатори.

«Ð’ одному місці може бути спокійно, а в іншому — справжнє пекло»

Першим перед присутніми виступив Dainius Balčytis — аналітик з питань оборони та стратегії, колишній посадовець Європейської комісії, який після початку повномасштабного вторгнення залишив роботу в Брюсселі та повернувся до Литви для служби у Військовій академії. Нині він працює в компанії оборонних високих технологій PDKinematics Ñ– регулярно відвідує українські військові підрозділи.

Dainius Balčytis відверто зізнався, що до лютого 2022 року, як і багато хто, помилявся у своїх прогнозах щодо можливості великої війни. Проте, побачивши реальність на власні очі під час шести поїздок до України, він був глибоко вражений українською нацією:

«Ð¯ надихаюся тим, що люди своєю силою не здаються. Саме своєю єдністю вони борються далі».

Аналітик підкреслив, що найголовніші та найгрізніші сучасні технології — це дрони, радари та протиповітряна оборона. Згадуючи нещодавні інциденти з падінням російських безпілотників на територію країн НАТО (зокрема, у Латвії та Румунії), він закликав литовців до негайного навчання та адаптації:

«ÐŸÑ–сля недавніх жахливих нальотів на Київ та інші міста України, нам треба готуватися Ñ– вчитися, бо дуже швидко може з'явитися Ñ– в нас "п'яна бомба" з неба. Війна дуже страшна тим, що в одному місці може нічого не відбуватися Ñ– бути спокійно, а в іншому — справжнє пекло. Тому ми всі маємо намагатися, щоб війна закінчилася швидше».

Цю тезу підтримав Ñ– Arkadijus Vinokuras, який поділився деталями своєї нещодавньої зустрічі з очільником ГУР МО України генералом Кирилом Будановим. За словами організатора, український генерал високо оцінив литовську ініціативу, наголосивши: «ÐŸÑ€Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÑƒÐ¹Ñ‚е свої мітинги. Вони для нас дуже важливі». Попри те, що фізично на площі збирається не так багато людей, онлайн-трансляції збирають тисячі переглядів, формуючи потужний інформаційний фронт.

«ÐœÐ¸ хочемо, щоб над головами мирних громадян співали птахи, а не дзижчали дрони»

Спеціально для учасників мітингу організатори організували прямі телефонні включення з Україною. Першою до литовців звернулася Natalyja Gumeniuk — полковниця, заступниця начальника Одеської військової академії. Вона говорила від імені українських матерів, акцентуючи увагу на стиранні кордонів для сучасної зброї:

«Ð’ажливо, щоб кожен сьогодні в цивілізованому світі усвідомлював: технології розвиваються дуже стрімко. Ми бачимо кожного дня Ñ– відчуваємо кожної ночі, як на нас Ñ– наших дітей летять ракети та дрони-розвідники. Дрони — це та небезпека, яка не бачить кордонів. Сьогодні війна над Україною зачіпляє Ñ– мирне небо інших держав: громадяни Молдови, Румунії, країн Балтії вже знають небезпеку, яку вони несуть».

Вона наголосила на критичній необхідності створення системного, реального захисту та посилення протиповітряної оборони для всієї Європи: «ÐœÐ¸ хочемо, щоб над головами мирних громадян співали птахи, а не дзижчали дрони».

«Ð¨Ð°Ñ…еди» не завоюють країну, Ñ—Ñ— завоює паніка

Наступним наживо з України (безпосередньо з майстерні, де виготовляють дрони для ЗСУ) долучився волонтер та керівник фонду Emilis Zingeris. Він розповів, що пліч-о-пліч у цехах працюють люди віком від 20 до 60 років, різних професій, об'єднані однією метою — збити ворога.

Його звернення було присвячене психологічній стійкості цивільного населення перед лицем повітряних загроз. Він пояснив базові механічні та статистичні аспекти дронових атак, щоб зняти паралізуючий страх:

«Ð¢Ðµ, що десь над нами летить якийсь "шахед" Ñ– ми всі тремтимо, — це передусім нормальна реакція, бо ми ще не розуміємо, наскільки це страшно чи ні. Але що нам важливо знати в Литві? Якщо один дрон летить над територією країни, ймовірність того, що він влучить саме у вас — мінімальна. Тому, по-перше, — спокій. Жодної паніки. Пам'ятайте: "шахедами" вас не завоюють, скільки б Ñ—Ñ… не було. Країну завойовують тоді, коли Ñ” паніка та діють психологічні й інформаційні ворожі маніпуляції».

Emilis Zingeris також дав практичні поради: у разі реальної загрози не шукати укриття в легких конструкціях на кшталт спортзалів, а обирати надійні бетонні сховища, але головне — зберігати солідарність Ñ– не піддаватися на дезінформацію.

«Ð’ійна ведеться у двох сферах. Спочатку ми маємо перемогти ментально»

Підсумовуючи військову та технологічну аналітику вечора, слово взяв Valerijus Šerelis — підполковник запасу, який свого часу командував литовським контингентом в Афганістані, а нині Ñ” інструктором Литовської військової академії та бардом.

Він згадав доктрину начальника генштабу РФ Герасимова, яка передбачає три фази: безконтактну війну, контактну та післявоєнне врегулювання, зазначивши, що протистояння відбувається не лише на полі бою:

«Ð’ійна відбувається у двох сферах: ментальній Ñ– фізичній. Тому спочатку ми маємо перемогти морально, не здаватися. Ментально бути швидшими, інноваційнішими, щоб виробляти Ñ‚Ñ– речі, яких їм не вистачатиме. І фізично ми маємо бути сильнішими Ñ– мудрішими, щоб ворог навіть не міг протистояти».

На завершення свого виступу Valerijus Šerelis виконав дві символічні композиції: українською мовою («Ð’с