Після повернення “дикого” у альбомі «Друге Пришестя» я ніби вперше за довгий час видихнув. Немає нічого ціннішого, ніж повернути собі себе. Я відчув, як мої люди теж кайфанули від цього повернення — від того нерва, крику, болю, жорсткості й чесності, які давно просилися назовні.

Тепер настав момент показати інше: “дикий” теж має душу. Вона говорить тихіше, але іноді — ще голосніше.

«Тече ріка» — це зріз десяти років мого життя, стиснутих у три хвилини музики. Це дуже особисто… але хіба в мене коли-небудь було інакше?
Ця пісня — як вирвати цвях, що застряг всередині. Боліло. Але стало легше.

Сьогодні я розумію:
це вже не лише моя історія.
Це історія кожного, хто хоч раз губився між двома берегами свого життя. Кожного, хто шукав дорогу назад до себе і наважився зізнатися:

“Так, я заблукав… але я йду далі”.

Особливу цінність треку додає аранжування: у записі використано понад 10 традиційних народних інструментів, серед яких: тилинка, дримба, окарина, сопілка, сопілка-альт, коза, трембіта, дудук, ріжок та інші. Усі інструментальні партії виконав відомий український мультиінструменталіст Максим Бережнюк.

 «Для мене “Бубеньки” - це можливість показати, що українська народна пісня може звучати сучасно й актуально, не втрачаючи своєї глибини. Це музика нашого коріння, яку хочеться не лише зберігати, а давати їй нове життя і цікаве прочитання», – поділилась Злата. 

Юля та Злата виступили також режисерками відео, а оператором став Назар Мануляк. Відеороботу було знято на Прикарпатті, у селі Верховина, серед карпатських гір та лісів, що стали природним і символічним тлом для цієї музичної історії

Окрему роль у відео зіграла гуцулка - учасниця легендарного фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» Маківничук Анна Василівна, завдяки їй створився символічний зв’язок між класикою українського кіно та сучасною музичною інтерпретацією народної спадщини та між різними поколіннями. 

«Я давно працюю з фольклором, і для мене принципово, щоб він не перетворювався на музейний експонат. Це не перша наша співпраця, але цього разу ми змогли дати їй більше часу: поїхали в Карпати й провели там два дні. Два дні експедиції — з горами, людьми та творчістю. Образи й костюми ми придумували самі, багато імпровізували — і саме в цьому народжувалася магія процесу». – говорить Юля. 

Саундпродюсери: Юлія Юріна, Aniel Arin, Runstar
Зведення, майстер: Вадим Лисиця, FOX lab
Мультиінструменталіст: Максим Бережнюк @m.berezhnyuk

Режисер: ZLATA OGNEVICH , Юля Юріна 
Оператор: Назар Мануляк @nazar_manuliak
Колорист: Артем Величковський @artveli.color
Прикраси: @helena.romanova.tm

Social media Юля Юріна: 

INSTAGRAM:   / yurina_yuyu    
TIKTOK:   / yurina_yuyu   
FACEBOOK:   / yuyuyunicorn   
TELEGRAM:  https://t.me/yuyuyunicorn
YouTube:    / @yurina_yuyu  

Social media ZLATA OGNEVICH:

INSTAGRAM:   / zlata.ognevich    
TIKTOK:   / zlata_ognevich  
FACEBOOK:    / zlataognevichofficial  

Цікаво, що сама дівчинка також долучилася до створення цієї композиції – наприкінці пісні можна почути її спів.

Трек створений на старосвітській бандурі та звертається до слухача із трьома важливими посланнями:
 • перший куплет — як ніжна колискова;
 • другий — як оберіг і застереження: про пильність і внутрішню силу;
 • третій — про спільне людське бажання жити, співати, танцювати й водночас не мовчати про війну.

Трек написаний у стилі інді-поп-фольку. В Україні фольк досі часто сприймається лише як відтворення народних пісень, але у світі, зокрема у Великій Британії, фольк-пісня — це сучасна авторська пісня в стилістиці народної музики свого регіону.

У тексті пісні можна помітити символи свободи, легкості і спільності, які немов підштовхують відчути себе частиною чогось більшого. Тут прослідковується прагнення до глибокого емоційного включення, усвідомлення, збереження спільної мрії, цінностей та зобовʼязань. Дана робота запевняє, що нам під силу розквітнути навіть у найскладніших умовах, так само, як тополі швидко зростають і міцніють.

Це не просто музичне відео, а справжня візуальна медитація про прийняття, прощання та свободу бути чесною з собою.

«Ця пісня про мій останній секс із чоловіком із мого минулого. Ми обоє розуміли, що це — фінал. Але саме він став точкою внутрішнього миру, — каже OLENA NOSALII. — Це була тиша після бурі. Штиль».

У відео — лише море, берег і сама артистка, яка йде назустріч хвилям. Образ повної тиші, свободи і чистоти, що приходить, коли відпускаєш. Коли готова закрити старі двері — не з болем, а з вдячністю.

«Трек звучить у жанрі інтимного соул-попу з легкою джазовою стилістикою, перетворюючи особисту жіночу історію на музику, яка дозволяє зупинитися, видихнути та подивитися на свої почуття чесно».

Автор слів та музики: Бажана

Візуальна режисура, світлові рішення, емоційне наповнення, живий звук і потужна підтримка залу — шоу поєднало масштабність з глибоким особистим змістом. У кожному номері — частина самої артистки: її історії, переживання, мрії та сила.

На сцені разом із співачкою виступили друзі-артисти, а за лаштунками працювала велика команда фахівців, які допомогли реалізувати кожну деталь задуманого.

«Це найкращий концерт за все моє життя, тому що там я відчула неймовірні емоції, яких не знала досі. Дякую всій нашій неймовірній команді за те, що втілили мою мрію в життя, за професіоналізм в кожному сантиметрі, за жагу, віру, працелюбність та любов», — ділиться KOLA.

Концерт вже доступний для перегляду онлайн на офіційному YouTube-каналі співачки. Вмикайте і пориньте ще раз у магію простої та щирої історії, яка потрапляє прямо в серце.

Особливої піднесеної атмосфери трекові додає ніжний другий голос, який належить Наті Жижченко (ONUKA).

У створенні цього відео важливу роль відіграла команда Єдиного мистецького простору Чернігівщини – локального творчого обʼєднання митців. Їхня участь допомогла сформувати виразне й самобутнє візуальне рішення та показує, як навіть за обмежених умов можна створювати змістовні культурні проєкти.

Головне в бригаді – люди! Не дарма кажуть: “Сила українського війська – люди, що служать віддано і стійко”. Такими є жителі Чернігівщини, що складають значну частину особового складу 158-ї бригади. “Ми – чернігівська бригада! ”, - підкреслюють воїни. І не випадково на емблемі 158-ї окремої механізованої бригади зображений міфічний чернігівський Симаргл, який не тільки уособлює зв’язок між небесним і земним, а є символом захисту Справедливості.

158-а бригада та Чернігівський обласний філармонійний центр підготували спільний відеопроєкт – “Пісня 158-ї окремої механізованої бригади”. Музика до пісні написана і аранжирована Володимиром Поповим на вірші молодшого лейтенанта Олександра Ковальова, військового бригади.

Вокал — Олександр Сьомченко, бек-вокал — Сергій Сидоренко.
Режисер, оператор-постановник, монтаж — Дмитро Рядков. Оператор — Олександр Шумяцький. Звукорежисер — Володимир Попов. Світло — Олександр Єрмаков. Художниця — Ірина Хрикіна. Асистент звукорежисера — В’ячеслав Старожилов.

У ролях: Сергій Сидоренко; Академічний ансамбль пісні і танцю “Сіверські клейноди”: Андрій Лоєвець, Олександр В’яжевич, Олексій Шишов; Міра Шостак, Іван Соловей, Наталія Соловей, а також члени сімей воїнів 158-ї бригади.
Лінійний продюсер — Олександр Соломаха. Редактор — Андрій Ясний.
Генеральний продюсер – заслужений діяч мистецтв України Сергій Теребун.

Ця пісня про те, що не страшно помилятись. Не страшно впасти. Головне — знову піднятись та йти далі. У кожного є свій шлях, і всі час від часу мусять пройти крізь темряву, щоб ще більше цінувати промені світла.

Разом з новим синглом артистка запрем’єрила кліп, в якому показала всю чарівність і неповторність Києва. Відеоробота розповідає історію дівчини, яка приїхала підкорювати столицю і залишилась щасливою в серці України назавжди. У відео Liya Li перевтілилася в екскурсовода та показала всю красу і велич українського міста. 

Пісня «Київ» – це музичне зізнання в любові до міста, яке завжди чекає на тебе! Щемливий гімн місту, що є більш ніж просто столиця. Місце, де серце б’ється голосніше, де спогади пахнуть каштанами, а кожна вулиця, як окрема історія життя. 

«Моє місто каштанів – в серці назавжди ти!» — рядок, що резонує з кожним, хто хоч раз мріяв повернутися додому. 

«Коли було дуже важко, годинами блукала вулицями Києва, шукаючи відповіді на свої запитання. Настільки все було складно, що я не знала, а як жити далі? Гуляючи неймовірно-красивим містом, дивлячись на щасливих перехожих я зрозуміла, що більше так жити, як жила останні роки – не можна, потрібно робити зміни в користь себе. Київ «дав мені крила і я знову взлетіла». Тоді подумала, що колись випущу пісню про це чудове місто, але вона буде веселою, танцювальною і про життя. Минуло кілька років, приїхала на студію до Андрія Ігнатченка (Iksiy Music) записувати зовсім іншу пісню і мені показали «Київ»… Я презентую нову пісню і так співпадає, що в травні нашому місту виповнюється 1543 роки», — розповіла артистка 

У пісні «Київ» сплітається особисте і колективне, щастя й смуток, молодість і вічність. Пісня про повернення в рідні обійми, знайомі пейзажі, в атмосферу, яка завжди приймає, навіть після довгих доріг.

Сингл «Київ» вже доступний для прослуховування на всіх музичних платформах, а рум-тур Києвом від співачки Liya Li вже чекає на її офіційному YouTube-каналі.

SadSvit — український інді-поп та постпанк виконавець, композитор і автор пісень. Його альбоми «Cassette», «Цвіт магнолії» та «Неонова мрія» зібрали мільйони прослуховувань на Spotify, а стиль поєднує ніжну меланхолію з глибокими сенсами.

“Пісня “МИ” — не просто музична композиція, а ціла симфонія, що нагадує: навіть якщо весь світ зникне, залишається “ми”. І кожен слухач знаходить у цьому “ми” щось своє — щось, що резонує з його душею”, — зазначає SadSvit.

Живі записи скрипок і гітар додають треку автентичності та глибини, створюючи неповторний звуковий ландшафт.

Разом із релізом пісні на всіх стрімінгових платформах відбулася прем’єра кліпу на YouTube.

Режисеркою відео стала Ната Курган. У кліпі використано техніку ціанотипії – складний аналоговий процес, що дозволяє буквально відчути кожен кадр.

Кримінальний кодекс України кваліфікує підпали майна ЗСУ, держустанов або їхнє мінування як тероризм чи диверсію, що передбачає сувору відповідальність, включаючи неповнолітніх.

Центральною частиною кампанії є відеоролик «Спали ФСБшника», створений у співпраці з режисером Любомиром Левицьким. Відео попереджає про покарання за участь у таких злочинах, демонструючи реальні наслідки для неповнолітніх, яких завербували онлайн.

Протягом 2024 року СБУ та Нацполіція затримали 452 особи, причетних до підпалів за дорученням російських кураторів. Ці люди замість обіцяних коштів отримали підозри в скоєнні злочинів і перспективу ув'язнення.

Відео показує історію двох неповнолітніх, які погодилися на злочин від російських кураторів, але були зупинені українськими спецслужбами.

СБУ заохочує молодь повідомляти про спроби вербування через чат-бот «Спали ФСБшника», вказуючи деталі та контакти вербувальників. Ця інформація залишається конфіденційною та допомагає СБУ боротися з розвідувально-підривною діяльністю РФ.

З моменту запуску чат-боту в середині грудня 2024 року, він отримав 1317 повідомлень, які в основному стосувалися спроб вербування українців для дестабілізації ситуації в Україні.