Сьогодні знайомимося ближче з Сєргєєм Карасьом, українцем Росії, блогером та письменником. Значну частину свого життя наш герой прожив у Росії, однак не втратив своєї української ідентичності. У 2016 році Сєргєй прийняв важливе для себе рішення та переїхав до України. З того часу він “осів” у Чернігові, де й зустрів свою долю.

Вітаю, пане Сєргєю!

1) Не можу не запитати про це, але чому Вам не подобається, коли до Вас звертаються на ймення Сергій? Поясніть, будь ласка, нашим слухачам.

2) Розкажіть про своє українське коріння. Як ваші предки опинилися в Росії?

3) У якому віці відчули свою українську ідентичність?

4) Як воно бути українцем в Росії? Чи змінилося ставлення до українців після початку російсько-української війни?

5) Коли зрозуміли, що Вас більше нічого не тримає в Росії та прийняли рішення переїхати до України?

6) Як батьки сприйняли таке рішення?

7) Наскільки мені відомо, у 2014 році прикордонники в Конотопі заборонили Вам в'їзд на територію України, але потім через декілька хвилин скасували це рішення. Що то була за історія?

8) Чому обрали саме Чернігів? За якими критеріями обирали місто для проживання?

9) Ви за освітою — журналіст. Чи легко було знайти в Чернігові роботу за спеціальністю? Це той ще квест?

10) Одного разу, в соціальній мережі, написали пост про те, що Вам відмовили в роботі за гендерною ознакою. З цим зіштовхнулися вперше в Чернігові?

11) У Вас дуже специфічна українська вимова, яку часто плутають з білоруським акцентом. Ви вже звикли до цього? Як реагуєте?

12) За паспортом Ви громадянин Російської Федерації, хоча вже більш, ніж п'ять років мешкаєте в Україні. Чому досі не можете отримати українське громадянство? Простіше пробігти марафон чи отримати українське громадянство?

13) Українська бюрократія стала несподіванкою? Як ефективно боротися з нею?

14) У грудні 2019 року відбулася презентація Вашої книги: “Хроніки втраченого часу шлях суверенної демократії”. Про що вона? Кому присвятили її?

15) Як познайомилися з дружиною? Love story від Сєргєя Карася.

16) Чи спілкуєтеся з родичами, друзями, які залишились у Росії?

17) Чим захоплюєтесь у вільний час? Маєте якісь цікаві та незвичні хобі? (репер Сємар + мандрівки Чернігівщиною).

18) Що може миттєво розізлити Сєргєя Карася?

19) Що може миттєво підняти настрій?

20) Наостанок, що порадите українцям у такий нелегкий час? Збирати “тривожну валізку” чи зустрічати ворога на своїй землі?
Наша передача добігає кінця, дякую Вам пане Сєргєю за цікаву та відверту розмову.

Більшу частину свого життя наш герой присвятив журналістиці, а також став наставником для багатьох молодих колег у цій нелегкій професії.

Програма зачепила не лише журналістику, але й ряд інших професій і технологій. Вона буде цікавою для тих, хто любить пізнавати світ. Ймовірно, що для тих, хто є центром Всесвіту, новий подкаст буде "по барабану" .

1) Мушу зізнатися, для мене це особливий подкаст “Баляндрас”, адже саме під керівництвом Владислава Васильовича зробив свої перші кроки в журналістиці. Тому таке відчуття, що я зараз почуваю себе у ролі студента, який складає державний іспит своєму сенсею.

2) Владиславе Васильовичу, усі ми родом з дитинства. Наскільки мені відомо, частинку свого дитинства Ви залишили на Кубані. Що пам'яєтаєте про цей край, заселений нащадками українських козаків? Як часто там лунала українська мова?

3) Ким мріяли стати у дитинстві. Мабуть, не журналістом?

4) Перед тим, як вступити на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка у Вас була зовсім інша професія, доволі не типова як для чоловіка. Ви опанували фах кравця чоловічого одягу. Що Вас привабило в цій професії і чому зрештою вирішили присвятити себе журналістиці? + про рятувальника на пляжі.

5) Сьогодні, ми дуже багато говоримо про наставників. А хто для Вас став сенсеєм у журналістиці? Чи можливо їх було декілька?

6) Свою кар'єру в журналістиці Ви розпочали саме у друкованому виданні. Пам'ятаєте свій перший опублікований матеріал у ролі кореспондента?

7) Нещодавно міське чернігівське телебачення відсвяткувало своє 30-річчя. Ви майже 10 років свого життя присвятили себе телевізійній журналістиці, фактично, разом із командою однодумців створили міське телебачення з “нуля”. Чому вирішили спробувати себе у цій галузі журналістики та який новий досвід отримали для себе?

8) На початку 2000-х рр. у складі української делегації Ви побували у Чікаго, де створили серію передач про це місто для чернігівського телебачення. Розкажіть більш детально про цю подорож. Які враження Вас переповнювали, адже для більшості українців Чікаго було тоді на зразок чогось недосяжного (тревел-блог, “Орел і решка”).

9) Крім журналістики, Ви ще займаєтесь власне педагогічною діяльністю. Свої знання та напрацювання у цій професії вже не один рік передаєте молодим колегам. Зокрема, на базі чернігівської “Просвіти” кілька років поспіль діяла “Зимова школа журналістики”. Не без Вашої участі, з-під її крила випустилося дуже багато талановитих молодих людей, які зараз успішно працюють у цій професії + про цікаві, жартівливі лекції, які доступні кожному. Чи кожен успішний журналіст може бути успішним вчителем?

10) З Ваших лекцій, пам'ятаю, що репортаж — найемоційніший жанр журналістики. А яким прикметником охарактеризуєте інтерв'ю.

11) Мені часто доводилося чути, що інтерв'ю — це один із найлегших жанрів журналістики та не потребує специфічних навичок від автора. Чи погоджуєтесь із цією тезою?

12) Якщо говорити про чернігівську журналістику, то перш за все, журналіст повинен бути свого роду “універсальним солдатом” - писати про все. На вашу думку, чи правильне таке твердження? Або все-таки журналіст має бути вузькоспеціалізованим фахівцем і створювати той контент, на якому він розуміється?

13) Про молодих журналістів (напр. Практикантка Zahid.net, яка сама вигадала коментар і порушила журналіст. Стандарти). Хто у цьому винен, чи можемо ми стверджувати про кризу журналіст. Освіти? + поради молодим журналістам, які збираються опанувати цю професію.

14) Чернігівська журналістика, яка вона? Про кризу журналіст. Кадрів і як трамплін у велику журналістику.

15) Про небезпеку професії журналіста, акція пам'яті Гонгадзе. Чи стикалися Ви особисто з перешкоджанням журналіст. діяльності?

16) Журнал “Літерат. Чернігів”.

17) Про хобі (фотографії). + порадьте книги/фільми.

18) Які речі роблять Вас щасливою людиною?

19) Якби у Вас була можливість повернутися в минуле, щоб Ви змінили?

20) Чи склав іспит? :)

21) Наостанок, що побажаєте нашим слухачам у Новому році?

Залишайтесь завжди на позитивній хвилі та будьте здорові!
До нових зустрічей.

Сьогодні знайомимося ближче з Михайлом Ілляшиком - людиною, яка стала популярною на просторах Фейсбуку і не тільки. За його дописами у соціальних мережах стежать понад п'ять тисяч чернігівців! У чому ж секрет такого успіху?

Наш гість не боїться експериментувати із власним контентом, який іноді балансує на межі пристойності.

Про це та багато іншого й дізнаємось у героя нашої передачі.

[01:10] Назва передачі дуже незвична — “Баляндраси на Свободі”. Які асоціації у вас викликає слово “баляндраси”?

[02:00] Михайло Ілляшик — відома та публічна особа у віртуальному просторі. Як до Вас краще звертатися і як, все-таки, представити нашим слухачам?

[02:16] Чому Вам не подобається термін “блогерство” ? Адже зараз дуже модно та престижно називати себе блогером.

[03:15] Як давно створили сторінку на Фейсбуці? Чи сподівались, що станете популярним серед чернігівців у цій соціальній мережі?

[04:27] Ваші дописи в соціальних мережах не можливо читати без почуття гумору та сатири. Адже здебільшого вони наповнені нецензурною лексикою, жартами “нижче поясу” та виходять за рамки загальноприйнятої моралі та пристойності. Це спроба “загравання” із власною публікою чи вираження свого “внутрішнього світу”?

[05:32] Ви дуже часто публікуєте різноманітні світлини із різних місць, які підписуєте приблизно таким змістом: «Шо там в офісах?», “В їб*нях (непролазні хащі, Богом забуте місце)”, “На районі”. Фактично, це стало фірмовою візитівкою, за якою Вас ідентифікують поціновувачі Ваших дописів. Розкажіть, як Вам спало на думку, створити такі фрази-меми “місцевого розливу”?

[07:39] Жарти про секс, політику і релігію — безпрограшний варіант?

[09:30] Подейкують (не можу стверджувати абсолютно точно, бо це інсайдерська інформація), що у Вас у Твіттері понад 50 тисяч читачів. Як Вам вдалося досягнути таких успіхів? Адже ця соціальна мережа, мабуть, найбільш недооцінена в Україні і не користується значною популярністю.

[11:13] Популярність в соціальних мережах приносить Вам прибуток за допомогою реклами? Ви на цьому заробляєте чи це все-таки більше для душі?

[13:12] Зараз буде невеличке творче завдання для Вас. Я прочитаю фрагмент з твору одного відомого українського письменника. А ви повинні будете визначити, про кого йде мова. Переконаний, що для Вас це буде дуже легко. Попереджаю, що мені доведеться замінити зміст деяких слів: “Ітоги подвєдьом. Чикрижнув тата. І мамку зачикрижив з рідним дядьком. Поцупив мєбєль ценную, герба національного штурхнув. Усюди смерть, розруха. Не буду більше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатіва? Ех, пропаща Данія. Кінець всім сподіванням...”

[13:37] Переглядаючи ваші дописи в Фейсбуці, наштовхую себе на думку, що вони ніби говорять мовою героїв п'єс Леся Подерв'янського. Як ви ставитесь до сучасної української літератури та яке місце в ній посідає творчість Леся Подерв'янського?

[14:40] Для Вас є авторитети, дороговкази в літературі, музиці, образотворчому мистецтві? Якщо є, то хто? (крім Подерв'янського).

[17:55] Михайло Ілляшик у віртуальному світі та реальному житті — однакові чи абсолютно дві різні людини?

[18:18] Давайте пофантазуємо та уявімо таку ситуацію? Якщо б Вам запропонували стати Президентом України або королем віртуального світу, який варіант обрали б?

[20:33] Ще одна фантазія із розряду мазохістських. Місяць без сексу чи місяць без Інтернету. Що оберете?

[20:52] Що для Вас означає щастя? Наскільки почуваєте себе щасливою людиною?

[21:10] Наостанок, що побажаєте нашим слухачам у Новому році?

Сьогодні знайомимося ближче з Людмилою Зіневич - кандидаткою філологічних наук, директоркою Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи. Наша гостя добре відома своєю активною громадською діяльністю.

Вона є координаторкою та викладачкою Безкоштовних курсів української мови, а також сприяє поширенню української культури, історії, звичаїв і традицій серед чернігівців.

[01:19] Назва передачі дуже цікава — “Баляндраси на Свободі”. Як фахівець із філології, чи не могли б Ви розповісти нашим слухачам про історію походження слова“баляндраси”? Хто ще з письменників, крім Котляревського, у своїй творчості використовував цей фразеологізм?

[02:36] Серед широкого загалу чернігівців, перш за все, Ви відомі як координаторка та викладачка Безкоштовних курсів української мови. Розкажіть більш детально про цей проєкт. Чому Ви вирішили до нього долучитися та наскільки він користується попитом у нашому місті?Хто зазвичай є слухачами курсів? Це люди, які прагнуть покращити свій рівень володіння українською чи відкрити для себе щось нове?

[06:25] Крім, власне, занять з української мови, Ви дуже часто організовуєте різнілекції з історії, культури, літератури. Запрошуєте цікавих лекторів, для слухачів курсів проводите екскурсії видатними місцями України. Чи можна стверджувати, що цей проєкт став для Вас, немов, друга родина?

[09:05] Згідно Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ст. 30 визначає, що мовою обслуговування споживачів є державна мова. Торік це викликало хвилю обурень, що призвело до масових порушень Закону та виникненню численних конфліктних ситуацій. На Вашу думку, чому значна частина українського суспільства не сприйняла цього та як варто вирішувати питання такого характеру?

[14:15] Суржик – це зло?

[14:24] Чому Чернігів вважають російськомовним містом? Це помилковий стереотип чи закономірність? Як за останні 20 років змінилося ставлення містян до української мови?

[15:45] Крім того, всі державні службовці на робочому місці повинні спілкуватися українською та складати іспит з володіння мови. Для багатьох чиновників це стало своєрідним “сюрпризом”. Тому, навіть, були організовані курси української мови для державних службовців. Такі заходи влади не можуть не тішити, але сто років тому, більшовики теж здійснювали процес “українізації”. На жаль, ми всі пам'ятаємо, якою ціною заплатили українці під час “Великого терору” та “Розстріляного Відродження”...

[18:07] Ще одним каменем спотикання для українського суспільства стало вживанняфемінітивів — іменників на означення осіб жіночої статі. Тут думки розділилися. Хтось щиро підтримує таку інціативу, хтось навпаки засуджує. Нерідко лунають такі фрази: “Ми й без фемінітивів нормально жили. Навіщо ці нововведення”, “Підкреслюючи стать, ми, навпаки применшуємо роль жінок та “заганяємо” їх в окрему категорію”, або “Ці фемінітиви потрібні лише феменісткам”. Ваші думки щодо вживання фемінітивів? Чи від усіх назв професій можна утворити фемінітиви?

[20:14] “Мова має об'єднувати, а не роз'єднувати!”. З огляду на те, що вже майже 9 рік триває російсько-українська війна, окуповано частину української території. Чому у нас все навпаки в країні?

[21:49] “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.” Чи погоджуєтесь з тезою Ліни Василівни Костенко?

[23:23] Чи можна стверджувати, що бібліотеки зараз вже не відіграють такої важливої ролі для суспільства, як ще 20 років тому? Адже зараз можна знайти будь-яку інформацію, книгу не виходячи з власного будинку за допомогою мережі Інтернет...

[28:55] Нинішнє молоде покоління дуже залежне від гаджетів. Книжок майже не читають, а якщо й читають, то переважно твори із шкільної програми, які їм не надто цікаві. Як прищепити дітям звичку читання, так щоб це було цікаво, корисно та ненав'язливо?

[32:12] Торік з Вашої ініціативи в Чернігові діяла дитяча літературна школа “Кошлатий Борушко”. Звідки взялася така незвична назва для літературної школи та яка мета її діяльності?

[38:01] Хто з сучасних письменників (українських та зарубіжних) справив на Вас значне враження у минулому році? Які твори для прочитання можете порадити нашим слухачам?

[42:18] 2021 — рік здобутків чи розчарувань? Яким він був для Вас?

[44:43] Наостанок, що побажаєте нашим слухачам у Новому році?

Наша передача добігає кінця, дякую Вам пані Людмило за цікаву та відверту розмову. Мені б хотілося завершити її словами французького філософа-просвітника Вольтера: “Чужу мову можна вивчити за 6 років, а свою треба вчити все життя”.

Залишайтеся на позитивній хвилі та будьте здорові!

Сьогодні знайомимося ближче з Сергієм Петрикеєм, керівником спортивного клубу “Рукопашний бій”, багатодітним батьком та активним поборником здорового способу життя.

Гість нашої передачі успішно поєднує тренерську, суспільну та просвітницьку діяльність. А головне кредо свого життя вбачає у тому, щоб не просто тренувати, а виховувати.

[01:14] Назва передачі дуже незвична — “Баляндраси на Свободі”. Як ви розумієте слово “баляндраси”? Чи зможете пояснити нашим слухачам, що це таке?

[01:55] Ви професійний спортсмен. Давайте поринемо в минуле і пригадаємо, якими видами спорту займалися в дитинстві? Хто прищепив любов до здорового способу життя?

[02:59] Чому зупинили свій вибір на рукопашному бої? Чим він Вас зацікавив?

[04:05] Як виникла ідея стати тренером і передавати свій досвід молодшому поколінню?

[05:25] На Вашу думку, яким має бути сучасний тренер?

[08:11] «Ми не тренуємо, ми виховуємо», - один із принципів Вашого життя. Наскільки взаємопов'язані ці два процеси?

[09:57] Виховання — дуже специфічна річ. На жаль, мусимо зазначити негативну тенденцію серед підростаючого покоління щодо агресивності та булінгу в суспільстві. Хто винний у цьому? На ваш погляд, хто повинен займатися вихованням молоді? Батьки чи школа?

[13:06] Про сексуальну освіту (випадки вагітності на Чернігівщині). З якого віку потрібно проводити з дітьми бесід про “це”?

[21:02] Як пандемія вплинула на спорт? Чи можемо ми стверджувати, що карантинні обмеження негативно відобразились на фізичному стані суспільства?

[22:31] Ви не тільки успішно поєднуєте тренерську діяльність, але й ведете активне життя у соц. мережах. У вас майже 5 тисяч друзів на Фейсбуці. Чи вважаєте себе лідером суспільної думки?

[24:57] Сергій Петрикей і політика — речі сумісні? Про ностальгію за радянщиною.

[30:35] Про модні тренди в соц. мережах, “Гру в кальмара” та Гелловін.

[33:17] Про сім'ю (коли все встигаєте?). Яким має бути сучасний батько?

[37:05] Чи вважаєте себе щасливою людиною?

[37:34] Що побажаєте нашим слухачам?

Сьогодні її автор і ведучий Владислав Пархоменко знайомить вас ближче з Олександром Волощуком, чернігівським мандрівником та письменником.

Головною особливістю нашого героя є те, що він подорожує переважно автостопом та пішки. А головну мету свого життя вбачає у тому, щоб пізнавати світ і розповідати про нього людям.

[01:10] Назва передачі дуже не звична — “Баляндраси на Свободі”. Як ви розумієте слово “баляндраси” ? Чи зможете пояснити нашим слухачам, що це таке?

[02:00] Ви професійний мандрівник. Відвідали безліч міст і селищ у різних куточках світу. Яка на сьогодні географія і статистика ваших подорожей?

[02:35] Мандрівниками народжуються чи стають? Як було у вашому випадку?

[03:45] Чим саме Вас приваблюють подорожі автостопом? Адже існує думка, що мандрувати автостопом не дуже й безпечно.

[06:20] Чи були під час ваших подорожей якісь екзотичні способи пересування окрім автостопу?

[07:35] Чи безпечно мандрувати дрезиною у гірських районах Болівії?

[08:05] Чи траплялися випадки, коли Вас хотіли пограбувати чи нашкодити? Як діяти у таких випадках мандрівнику?

[09:15] Вже майже два роки в світі “лютує” епідемія коронавірусу Як пандемія вплинула на ваші плани та подорожі?

[10:15] Нещодавно Ви повернулися зі своєї чергової пішої мандрівки, яка пролягала виключно територією України. Чому саме пішки, а не автостопом? Розкажіть трішки більше про неї.

[12:35] Фактично завдяки пандемії та закриттю кордонів, люди в усьому світі почали більше подорожувати та відкривати цікаві туристичні місця своїх країн. Українці теж не залишилися осторонь цього процесу. Як ви оціните туристичний потенціал України та наскільки вона є привабливою і комфортною для відвідування іноземних вільних мандрівників?

[13:58] Вас дуже важко чимось вразити, адже Ви побували в різних місцях нашої планети. Україною мандруєте не вперше. Чи змогли ви відкрити для себе щось нове під час останньої пішої мандрівки?

[20:19] Україна має одну із найбільших територій серед європейських країн. Крім того, тут проживають різноманітні етнічні спільноти. Чи можна, вважати, українців гостинною нацією? Чи проявлялось це під час мандрівки?

[22:10] Давайте трохи з вами помріємо. Якби у вас була машина часу, перенеслися б у минуле чи майбутнє? Поясніть свій вибір.

[23:59] З яким відомим мандрівником минувшини себе ототожнюєте? Чому?

[25:03] Чим займаєтесь, коли не подорожуєте? Відпочиваєте чи працюєте?

[26:15] Вас можна назвати “громадянином світу”, адже мандрівник не прив'язаний до якогось конкретного місця. Чи є такі місця куди б ви неодмінно повернулися? Яке місце у Вашому серці посідає Чернігів?

[30:05] Поділіться планами на майбутнє. Які країни і місця плануєте відвідати? Чи правда, що мандрівнику нестерпно сидіти у чотирьох стінах?

[30:42] Наостанок, що побажаєте нашим слухачам?